Лист Івана Труша

Іван Труш

Основна інформація

ID: Ф-Рукописи-Арх-ЛНГМ-4
Автор: Іван Труш
Назва: Лист Івана Труша
Дата створення: 27.02.1936
Матеріал: папір чорнило

Додатково

Жанр: епістолярний
Місце: м. Львів, Друга Річ Посполита

Інформація про автора

Автор: Іван Труш
Роки життя: 1869–1941
Країна: Австро-Угорська імперія, УРСР, тепер Україна
Біографія: Іван Іванович Труш (18.01.1869 – 21.03.1941) – відомий український художник-імпресіоніст, майстер пейзажу та портрету, основоположник реалістичного напряму в українському живописі, громадський та культурний діяч, мистецтвознавець, редактор, видавець. Начався у Краківській школі красних мистецтв (1891–1897), у класах Л. Вичулковського, Я. Станіславського. Під час змін керівництва Краківської школи, Іван Труш вирішив спробувати свої сили у Відні, і 1894 році записався як вільний слухач до Академії образотворчих мистецтв (1894) Akademie der bildenden Künste. На останньому курсі Краківської школи красних мистецтв, отримавши державну стипендію прибуває до Мюнхена (1897), і вступає до приватної школи у Антона Ашбе (Anton Ažbe). У цьому ж році повертається до Кракова, де за свої кращі роботи був відзначений двома срібними і однією бронзовою медалями. Після повернення до Львова став активним діячем Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка (НТШ), на замовлення якого виконував різні роботи, зокрема портрети видатних діячів. Разом із М. Грушевським заснували у 1898 році перше мистецьке «Товариство для розвою руської штуки» та організував три його виставки. У 1905 р. – ініціював і організував Товариство прихильників української науки, літератури і штуки (1905) і його першу «Виставку українських артистів». Іван Труш заснував журнали «Будучність» (1899) та «Артистичний вісник» (1905), останній виходив під редакцією спільно із С. Людкевичем. У 1901 році викладав у Київській рисувальній школі М. Мурашка. Спадщина Івана Труша налічує понад 6 тисяч робіт, включно з психологічними, академічними портретами, серед яких впізнаваний, проникливий образ друга і колеги Івана Франка. У пошуках нових вражень, і щоб поповнити свою палітру кольором і світлом, художник багато подорожує Наддніпрянською Україною (Київ, Канів, полтавський Гадяч, Гуцульщина), Хорватією (Ловран та Опатія, 1901), Кримом (Алупка, Алушта, Балаклава, Севастополь), Королівством Італія (Рим, 1902; Венеція, 1908), а за фінансової підтримки сімейного лікаря Тадея Солов’я – Єгиптом і Палестиною (1912). З улюблених мотивів І. Труш створював цілі серії. Так, однією з перших була серія пейзажів Дніпра, а кращою з неї є картина «Дніпро біля Києва» (1910). Згодом він присвятив низку картин самотній сосні, малюючи її в різні пори року й дня. Луки, поля, старий млин, пні дерев приваблюють митця своєю таємничою красою, так серед інших з’являється цикл «Життя пнів». У побутовому жанрі художника зачарувало життя гуцулів, їхні звичаї, барвисте вбрання, так з’являються композиції «Гагілки», «Великодня процесія», «Трембітарі», «Гуцулка з дитиною», «Гуцульський хлопчик» на тлі гірських краєвидів. Громадська та творча діяльність І. Труша відіграла важливу роль у формуванні українського культурного середовища. На експозиції Галереї представлені твори з власної фондової збірки («Дніпро», «Вітряк», «Біля моря»).

Опис роботи

Опис роботи (укр.): На листі паперу зафіксовано рукописний текст Івана Труша, написаний українською мовою: «Львів 27/ІІ 1936 / Високоповажний пане меценас! Передднями дістав я, вислані Вами 35 зол., а сегодня Вашого листа. За одно і за друге сердечно дякую. Мій приїзд до Станїславова відложив я на пізніше, змушений всякими, нинї майже кожному чоловікови знаними обставинами. [нерозбірливо латинськими літерами] hice nіchtе [нерозбірливо латинськими літерами]. У листї згадуєте про станїславівського промисловця, який похопний на репродукції моїх картин. Будь ласка повідомити його при нагоді, що я маю підкінчених 6 картин меншого формату на всякі мої теми, які хотївби продати за 400 зол. з нїчим не ограниченим правом репродукції. Ся колекція дуже надавалаби ся на Ousicht карти 6/ трикольоровї репродукції. Можна їх дати репродукувати і в трохи більшім форматї і як такі надавалиби ся дуже на стїну. Теми такі: 1. Сосни на зрубі (33х44 см). 2. Самітна пінія (28х39 см). 3. Молитва араба в пустини (34х43 см). 4. Гагілки (42х36 см). 5. Цьвітучий луг (36 х 48 см). 6. Пні (28 х 39 см). Усї ефектні, кольорові, усї будуть солїдно викінчені, а тим самим дуже надавати ся до покупу. Артистичне їх нїво висше як у мене бувае в звичайній фактурі. [продовження на звороті листка] Продавані в цілости (закреслено) поодиноко мали би значнїші цїни і от наприклад “Мол. арба” коштувала би 100 зол. “Гагілки” 200 зол. Решта дешевші. “Гість із Запорожа”, се не моя картина і Красїцького. Клїша репродукціна мабуть у автора. Клїша до їх “Гагілок” знищена мною, з огляду на се, що встидаю ся того “твору” Колиби відомні промисловець в засадї згодив ся на мою пропозицію, я привізби картини з собою до Станїславова. Ja думаю згодив ся в засадї, бо немож купувати чогось не готового. Jакби я мав до Станїславова приїхати за місяць, привізби усі з собою уже викінчені. Закуп їх хотїв я запропонувати “Червоній Калині” у Львові, та дав спокій, довідавши ся, що там будуть гроші за кілька місцїв, що мене – річ природна – не заохотило до їх [закреслено] викінчення картин. Jа переконаний що образки чи видівки дуже розходилиби ся. У мене нїчого нового. Очікую довших днїв, тепла і грошей в оптимізмі, що з весною зачну дальше працювати над планованою мною більшою і лїпшою виставкою моїх картин. / Прошу приняти вирази глубокого поважання і сердечний привіт. / Іван Труш».

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького

Лист Івана Труша

Інше