Лист Івана Труша

Іван Труш

  • Лист Івана Труша 2
  • Лист Івана Труша 3
  • Лист Івана Труша 4
  • Лист Івана Труша 5
Основна інформація
ID
Ф-Рукописи-Арх-ЛНГМ-5
Автор
Іван Труш
Назва
Лист Івана Труша
Дата створення
22.06.1936
Матеріал
папір чорнило
Інформація про автора
Автор
Іван Труш
Роки життя
1869–1941
Країна
Австро-Угорська імперія, УРСР, тепер Україна
Біографія
Іван Іванович Труш (18.01.1869 – 21.03.1941) – відомий український художник-імпресіоніст, майстер пейзажу та портрету, основоположник реалістичного напряму в українському живописі, громадський та культурний діяч, мистецтвознавець, редактор, видавець. Начався у Краківській школі красних мистецтв (1891–1897), у класах Л. Вичулковського, Я. Станіславського. Під час змін керівництва Краківської школи, Іван Труш вирішив спробувати свої сили у Відні, і 1894 році записався як вільний слухач до Академії образотворчих мистецтв (1894) Akademie der bildenden Künste. На останньому курсі Краківської школи красних мистецтв, отримавши державну стипендію прибуває до Мюнхена (1897), і вступає до приватної школи у Антона Ашбе (Anton Ažbe). У цьому ж році повертається до Кракова, де за свої кращі роботи був відзначений двома срібними і однією бронзовою медалями. Після повернення до Львова став активним діячем Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка (НТШ), на замовлення якого виконував різні роботи, зокрема портрети видатних діячів. Разом із М. Грушевським заснували у 1898 році перше мистецьке «Товариство для розвою руської штуки» та організував три його виставки. У 1905 р. – ініціював і організував Товариство прихильників української науки, літератури і штуки (1905) і його першу «Виставку українських артистів». Іван Труш заснував журнали «Будучність» (1899) та «Артистичний вісник» (1905), останній виходив під редакцією спільно із С. Людкевичем. У 1901 році викладав у Київській рисувальній школі М. Мурашка. Спадщина Івана Труша налічує понад 6 тисяч робіт, включно з психологічними, академічними портретами, серед яких впізнаваний, проникливий образ друга і колеги Івана Франка. У пошуках нових вражень, і щоб поповнити свою палітру кольором і світлом, художник багато подорожує Наддніпрянською Україною (Київ, Канів, полтавський Гадяч, Гуцульщина), Хорватією (Ловран та Опатія, 1901), Кримом (Алупка, Алушта, Балаклава, Севастополь), Королівством Італія (Рим, 1902; Венеція, 1908), а за фінансової підтримки сімейного лікаря Тадея Солов’я – Єгиптом і Палестиною (1912). З улюблених мотивів І. Труш створював цілі серії. Так, однією з перших була серія пейзажів Дніпра, а кращою з неї є картина «Дніпро біля Києва» (1910). Згодом він присвятив низку картин самотній сосні, малюючи її в різні пори року й дня. Луки, поля, старий млин, пні дерев приваблюють митця своєю таємничою красою, так серед інших з’являється цикл «Життя пнів». У побутовому жанрі художника зачарувало життя гуцулів, їхні звичаї, барвисте вбрання, так з’являються композиції «Гагілки», «Великодня процесія», «Трембітарі», «Гуцулка з дитиною», «Гуцульський хлопчик» на тлі гірських краєвидів. Громадська та творча діяльність І. Труша відіграла важливу роль у формуванні українського культурного середовища. На експозиції Галереї представлені твори з власної фондової збірки («Дніпро», «Вітряк», «Біля моря»).
Опис роботи
На листі паперу зафіксовано рукописний текст Івана Труша, написаний українською мовою: «Львів 22/6 1936 / Високоповажний Пане Меценас! Jа невільник всяких прикрих обставин, а передовсім невільник так названої фінансової скрути, невідступної товаришки мого життя і тому-то виповнення моїх плянів і бажань приходить ся менї так тяжко. Ось головна причина, чому доси не приїхав до Станїславова: на кождий випадок мушу в такі разї взяти з собою 30 з. а коли їду до готелю то 40 зол. Зворот коштів вертають ся менї виплатою за відчит 20 зол. як viaticum [ред.: лат. – забезпечення мандрівки]. Тепер се мабуть відпало бо по виїздї за місцевих гімназистів, ледви чи можна числити на 50 слухачів. Всежтаки я постановив просити Вас о оголошеня мого викладу на недїлю 28 с. м. О відповідній годинї по полудню, коли уважаєте, що публики буде достаточне число. Jaк нї, то відложимо се на осїнь. Тема: Підстави краси бесїди. В каждім разї я могтиму приїхати або в суботу вечер. або в недїлю в полудне. Точно означу час завтра листом. Приїду на три дні. – Привезу з собою 6 образків більших і менших на ріжні теми, призначені на репродукції до [продовження на звороті листа] для кореспондентов-видівок. Усї уже готові. Можливо, що закупить їх відомий промисловець, на що я мінїмально числю, або дирекція Спілок, чого я також не певний. Сюди моглиби закупити, а евентуально визначити жіночому союзови для виконання репродукцій. 6 згаданих картин, се найдобірніша колекція, якої я досі нікому не продав. Теми трошки змінені як ті, котрі я подав в листї перед місяцями. Крім згаданих привезу ще 3 картини, малих розмірів также гарнішого типу як і згадані. Ціна від штуки усїх від 100 до 200 зол. Куплені як колекція в цїлости дуже значно дешевші. 3 картини поза колекцією можна продати окремо по згаданих цїнах або дуже значно дешевше як цїлість. Не виключено що найду евентуально при Вашій ласкаві помочи купця, зглядно купцїв. Усї картини значно гарніші як ті, які я доси продав або лишив у Вас. Ja задумую користати з Ваших запросин і заїхати до Вас. Колиби тут були які перешкоди, будь ласка повідомити мене про се можливо як найкоротше і коли перепон нема прошу мене трактувати як давнього знайомого, які не вимагає, а навіть не любить, як про него дуже дбають [завершення на наступному листку] домашні. Ja в життю надзвичайно скромний, а вигід навіть не люблю. Спати волю на старій софі як на найпоряднїшім ліжку, а колдра для мене буржуазна вигадка, – волю звичайний коц. За те дуже люблю суницї або полуницї зі смитаною і коли думаю про всякі приємности, які мене евентуально ждуть у Вас, – не забуваю і про полуницї. / Вибачте за недоладно написаного листа і за всяку наглість в напрямі мого приїзду. / Прошу прийняти вирази високого поважання і вислів радости, що побачу Вашу цїлу сімю і Вас. / Іван Труш / Обводова 28 (давніший був 12)».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького