Лист Івана Труша

Іван Труш

  • Лист Івана Труша 2
  • Лист Івана Труша 3
  • Лист Івана Труша 4
  • Лист Івана Труша 5
  • Лист Івана Труша 6
  • Лист Івана Труша 7
Основна інформація
ID
Ф-Рукописи-Арх-ЛНГМ-6
Автор
Іван Труш
Назва
Лист Івана Труша
Дата створення
25.11.1935
Матеріал
папір чорнило
Інформація про автора
Автор
Іван Труш
Роки життя
1869–1941
Країна
Австро-Угорська імперія, УРСР, тепер Україна
Біографія
Іван Іванович Труш (18.01.1869 – 21.03.1941) – відомий український художник-імпресіоніст, майстер пейзажу та портрету, основоположник реалістичного напряму в українському живописі, громадський та культурний діяч, мистецтвознавець, редактор, видавець. Начався у Краківській школі красних мистецтв (1891–1897), у класах Л. Вичулковського, Я. Станіславського. Під час змін керівництва Краківської школи, Іван Труш вирішив спробувати свої сили у Відні, і 1894 році записався як вільний слухач до Академії образотворчих мистецтв (1894) Akademie der bildenden Künste. На останньому курсі Краківської школи красних мистецтв, отримавши державну стипендію прибуває до Мюнхена (1897), і вступає до приватної школи у Антона Ашбе (Anton Ažbe). У цьому ж році повертається до Кракова, де за свої кращі роботи був відзначений двома срібними і однією бронзовою медалями. Після повернення до Львова став активним діячем Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка (НТШ), на замовлення якого виконував різні роботи, зокрема портрети видатних діячів. Разом із М. Грушевським заснували у 1898 році перше мистецьке «Товариство для розвою руської штуки» та організував три його виставки. У 1905 р. – ініціював і організував Товариство прихильників української науки, літератури і штуки (1905) і його першу «Виставку українських артистів». Іван Труш заснував журнали «Будучність» (1899) та «Артистичний вісник» (1905), останній виходив під редакцією спільно із С. Людкевичем. У 1901 році викладав у Київській рисувальній школі М. Мурашка. Спадщина Івана Труша налічує понад 6 тисяч робіт, включно з психологічними, академічними портретами, серед яких впізнаваний, проникливий образ друга і колеги Івана Франка. У пошуках нових вражень, і щоб поповнити свою палітру кольором і світлом, художник багато подорожує Наддніпрянською Україною (Київ, Канів, полтавський Гадяч, Гуцульщина), Хорватією (Ловран та Опатія, 1901), Кримом (Алупка, Алушта, Балаклава, Севастополь), Королівством Італія (Рим, 1902; Венеція, 1908), а за фінансової підтримки сімейного лікаря Тадея Солов’я – Єгиптом і Палестиною (1912). З улюблених мотивів І. Труш створював цілі серії. Так, однією з перших була серія пейзажів Дніпра, а кращою з неї є картина «Дніпро біля Києва» (1910). Згодом він присвятив низку картин самотній сосні, малюючи її в різні пори року й дня. Луки, поля, старий млин, пні дерев приваблюють митця своєю таємничою красою, так серед інших з’являється цикл «Життя пнів». У побутовому жанрі художника зачарувало життя гуцулів, їхні звичаї, барвисте вбрання, так з’являються композиції «Гагілки», «Великодня процесія», «Трембітарі», «Гуцулка з дитиною», «Гуцульський хлопчик» на тлі гірських краєвидів. Громадська та творча діяльність І. Труша відіграла важливу роль у формуванні українського культурного середовища. На експозиції Галереї представлені твори з власної фондової збірки («Дніпро», «Вітряк», «Біля моря»).
Опис роботи
На листі паперу зафіксовано рукописний текст Івана Труша, написаний українською мовою: «Львів 25/ 11 1935 / Високоповажний Пане Меценас! Вчера вечером виклав я Вам листа, сегодня, перед кількова годинами [нерзбірливо] також почтою. Сегоднїшний лист є докінченням вчерашного. При моїм відїздї зі Станїславова лишив у Вас на розпродажу кілька картин з заміткою, що сподїваю ся, що продасьте з того половину, на що дістав відповідь що продасьте усї. Jа від часу до часу сподївав ся присилки грошей. Про моє очікування не писав я нїчого з тої простої причини, що продажі чи розпродажа не наступила, бо се показало ся неможливим. Тої самої гадки я і тепер. Будучи у великих фінансових клопотах стаю нахалом і прошу Вас зробити ще одну пробу в місцях або в технїках пордажі ще не випробуваних. Передовсїм дам Вас кілька директив, а то: При продаваню треба все сказати даному чоловікови, що усе, що я особисто продаю або особисто привіз не належить до моєї гіршої і найгіршої фактури яку продаю до склепів; річ природна що і не до яких [нерозбірливо] фалзифікатів, які кружляють навіть у Львові по ріжних кутках темних. При неоправлених треба усе говорити, що в рамках [підкреслено синім] картина буде вигладати куди гарнійша (підкреслено синім), що впрочім правда. При дрібних неоправлених треба звернути увагу, щоби рамки не захвачували понад 2 мілїметі [підкреслено синім] [продовження на розвороті] беріть, інакше рама зменшує формат. При продажі стіжків сіна і півкіпків збіжа треба сказати, що наш, питомий мотив [підкреслено синім], який з [нерозбірливо] 2-3 штук в протязї 40 літ не дістав ся до склепів [нерозбірливо] і що таких образів я малював дуже мало [підкреслено синім]. Дальше: нехай люде не зважают, що дещо мало ефектовне, що майже все виходить на користь [пошкоджений фрагмент], значить я не малював ефектно до склепів. Все се можливо [підкреслено], пробуйте продати ті картини, що я лишив. Коли би можна продати всї або майже усї розрішаю продавати деякі о 20, деякі о 10 золотих [нерозбірливо] поданих цїн. Ja хоть в Станїславові продати 3 оправлених “Кавалок села”, “Сіно” і “Збіже в півкопці”, як дуже різновидні на стїну народ.економ.інституції, за подану Вам мною цїну з тим що, решта вибраного піде по значно низшій цїні. Ходило менї о те щоби в Станїславові оторгувати бодай на 300 зол. що менї не удалося. Може Вам удасть ся продати кілька за знижені цїни [підкреслено синім] за ту суму. Директорам можна продати при зисканю такої суми зо-три “майже даром”. Зверну увагу Вашу ще одно, а то: В Станїсл. жиє емігрант, надднїпр. Він ганделес і він картин. Йому продав я перед роком дуже кепську картинку за 20 зол. і додав братіс маленьке, также дуже кепсько окописько (ждівське) [кіркут] з тим, що я більше йому нїчого нїколи продавати не буду. Перед двома місцями був він у мене і конечно упирав ся щоби йому дещо подати. Ja усправедливив ся, [продовження на наступній сторінці] що в тий хвили мушу вийти з жінкою з хати і жалую дуже, що його навіть на хвильку не можу запросити до робітнї. Він певно мав мандат від декого зі Санїславова, щоби у мене в який спосіб дістати щось дуже дешево, так, щоби навіть при малім заробітку купуючий заплатив дешевше як у мене або у Вас. Се дуже “пахне такими людьми як напр. директор Карпатії і т.п. В разї потреби скажіть, що посередникам, гандлярам з фаху я нїколи нїчого приличного не даю а майже все таким не продаю нїчого, бо се менї приносить шкоду. / Директорові зі Спілок, - забув його назвисько - яке здається кінчиться …ак, подобала ся картина “Сосна” не хотячи згадав закупити до спілок, хотів він видобути її від мене за неможливо низьку цїну, на що я не згодивс ся. На її висилаю при 5тьох дрібнїйших. Вона в кождім разї варта 50 зол. [підкреслено синім]. При закупі за 300 зол. можна її дати за дуже низьку цїну. / Крім неї посилаю 5 дрібних: / “Цьвіти” 70 зол. [обведено синім овалом] якби її хотїла купити Панна Пристаївна [підкреслено синім] може її взяти за 50 зол. [підкреслено синім] так само як якась инша особа для Вас симпатична. П. Пристаївна купила тої самої величини картинку “Осїнь” за 50 зол./ Цьвіти лїпше намльованї. / Решта 4 дрібних творять цїлісність: “Садок [підкреслено синім] вишневий коло хати” (Шевченко) “Сосна” [підкреслено синім] (при заході сонця горячого, парного лїтного дня, дальше “Осінь” [підкреслено синім] (на краю лїса красується, як звичайно дуже яркий берест) і “Зима” [підкреслено синім] (пнї зимою) згадані 4 творять навіть гарно подуману тематичну цїлісність. В таких [продовження на звороті] випадках вони мають більшу вартість як 4 картини на ріжні теми. Ja готов сей цикль продати за 150 зол. [підкреслено синім] окремо куповані коштують по 50 зол. (не низше) а “Сосна” 80 зол. Оперуйте, коли ласка і маєте час, лише ними, бо на таких дрібницях як згадані 5 не розумієть ся більш менше нїхто. Показати їх при там тих, значить викликати апетит на їх закуп за ще меншу цїну, або апетит на [закреслено] додаток до закупленого. Лишені і згаданих 5 найлїпше буде в якийсь спосіб трактувати окремо. / 26/11 / До змісту писаного дістав я вчера відразу і наробив собі тільки закидів з огляду на Вас, що утомлений тим перестав писати і зачав читати перед сном, це щоби до него наблизити ся, а не [нерозбірливо] від себе. Сегодня додам до написаного ще тілько, що до 6 листопада я ніяк не можу виїхати до Станїславова, бо маю до полагоди у Львові і то особисто багато ріжних, впрочім прикрих справ, які мене мусять цїлий час заабсорбовувати у Львові. Тому я від кількох днїв уже не малюю і не скоро верну до робітні, де впрочім маю багато викінченого на продаж. На жаль дуже тепер тяжко найти навіть кепського купця. Моя «велика вистава» до якої від двох літ приготовлююся, знов відложена на рік. Ся вистава, се в моїй “артистичній кар’єрі” найважнійше… / А тепер перенесу ся гадкою до Станїславова. / Запрошуєте мене в останній корспонденції до Вас. Тішуся дуже, [продовження на наступній сторінці] що такий мій крок тепер уже можливий, коли я бачив, що у Вас більше убікацій як я сподївав ся, дальше до Вас усїх я уже, познайомивши ся близше уже сяк-так привик, а крім того день уже так короткий, що не мешкаючи у Вас немігби я призначити пару годин на науку Вашої донї. Мешкаючи на місци я можу відложити сьміло понад три години на науку. Задумую привезти з собою два мною мальованих краєвиди: оден точний і дилятанцкий, а другий артистичний. Jaк взірцева мето на перший раз лїпша як науки з природи, де в ширшім теренї за пару годин наступають значні зміни в освітленню або треба втїкати з поля з причин атмосферних. Навіть дома можна в протязі трьох днї осягнути значні результати. Jа впрочім дуже сильний як педагог. / Кінчаючи сего листа не можу не просити Вас о вибачіння, що прошу Вас о полагоду справ, які тепер представляють великі труднощі. Дуже можливо, що усе мною бажане є взагалї не до осягнення. – Ви-ж тілько [закреслено] мусїли доси робити уже досить поважні заходи. Можливо, що присилка нового і деякі мої уваги Вам поможуть… На 6 листопада потребую конечно близько 300 зол. яких тепер менї витягнути зі Львові майже виключене. / Тїшуся, що кінчу листа: чоловік все еґоість і ухилюєть ся вдумати ся в чуже положення, от напр. як тепер у Ваше. / Кінчу так розумним як дурним: Jaкость буде! / Прошу приняти вирази високого поважання і сердечний поклін Вам і цїлій Вашій сїмї. / Іван Труш». На звороті синім: «Сосна 80 – 50»; «Цьвіти 70 – 50»; «Садок 50»; «Сосна 50»; «При заході сонця»; «Осінь 50»; «Зима 50»; «по 50 зол»; «150 за перед».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького