Лист Івана Труша

Іван Труш

  • Лист Івана Труша 2
  • Лист Івана Труша 3
Основна інформація
ID
Ф-Рукописи-Арх-ЛНГМ-8
Автор
Іван Труш
Назва
Лист Івана Труша
Дата створення
24.11.1935
Матеріал
папір чорнило
Інформація про автора
Автор
Іван Труш
Роки життя
1869–1941
Країна
Австро-Угорська імперія, УРСР, тепер Україна
Біографія
Іван Іванович Труш (18.01.1869 – 21.03.1941) – відомий український художник-імпресіоніст, майстер пейзажу та портрету, основоположник реалістичного напряму в українському живописі, громадський та культурний діяч, мистецтвознавець, редактор, видавець. Начався у Краківській школі красних мистецтв (1891–1897), у класах Л. Вичулковського, Я. Станіславського. Під час змін керівництва Краківської школи, Іван Труш вирішив спробувати свої сили у Відні, і 1894 році записався як вільний слухач до Академії образотворчих мистецтв (1894) Akademie der bildenden Künste. На останньому курсі Краківської школи красних мистецтв, отримавши державну стипендію прибуває до Мюнхена (1897), і вступає до приватної школи у Антона Ашбе (Anton Ažbe). У цьому ж році повертається до Кракова, де за свої кращі роботи був відзначений двома срібними і однією бронзовою медалями. Після повернення до Львова став активним діячем Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка (НТШ), на замовлення якого виконував різні роботи, зокрема портрети видатних діячів. Разом із М. Грушевським заснували у 1898 році перше мистецьке «Товариство для розвою руської штуки» та організував три його виставки. У 1905 р. – ініціював і організував Товариство прихильників української науки, літератури і штуки (1905) і його першу «Виставку українських артистів». Іван Труш заснував журнали «Будучність» (1899) та «Артистичний вісник» (1905), останній виходив під редакцією спільно із С. Людкевичем. У 1901 році викладав у Київській рисувальній школі М. Мурашка. Спадщина Івана Труша налічує понад 6 тисяч робіт, включно з психологічними, академічними портретами, серед яких впізнаваний, проникливий образ друга і колеги Івана Франка. У пошуках нових вражень, і щоб поповнити свою палітру кольором і світлом, художник багато подорожує Наддніпрянською Україною (Київ, Канів, полтавський Гадяч, Гуцульщина), Хорватією (Ловран та Опатія, 1901), Кримом (Алупка, Алушта, Балаклава, Севастополь), Королівством Італія (Рим, 1902; Венеція, 1908), а за фінансової підтримки сімейного лікаря Тадея Солов’я – Єгиптом і Палестиною (1912). З улюблених мотивів І. Труш створював цілі серії. Так, однією з перших була серія пейзажів Дніпра, а кращою з неї є картина «Дніпро біля Києва» (1910). Згодом він присвятив низку картин самотній сосні, малюючи її в різні пори року й дня. Луки, поля, старий млин, пні дерев приваблюють митця своєю таємничою красою, так серед інших з’являється цикл «Життя пнів». У побутовому жанрі художника зачарувало життя гуцулів, їхні звичаї, барвисте вбрання, так з’являються композиції «Гагілки», «Великодня процесія», «Трембітарі», «Гуцулка з дитиною», «Гуцульський хлопчик» на тлі гірських краєвидів. Громадська та творча діяльність І. Труша відіграла важливу роль у формуванні українського культурного середовища. На експозиції Галереї представлені твори з власної фондової збірки («Дніпро», «Вітряк», «Біля моря»).
Опис роботи
На листі паперу зафіксовано рукописний текст Івана Труша, написаний українською мовою: «Львів 31/12 1935. / ул. Обводова 12 / Високоповажний Пане Меценас! / Відповідь на Вашого листа була звязана з означенням речинця мого, задуманого приїзду до Станїславова, бодай приблизного означення, що менї зробити і тепер не легко. Сегодня я майже певний того, що приїду в другій половині сїчня. Точнійшу дату подам кілька днїв раньше того листовно. Про дещо, порушене у Вашім листі, якого я з великою приємністю прочитав, поговоримо у Вас. Тимчасом прошу прийняти вирази мого високого поважання / і побажання Вам і Вашій сімї веселих / і щасливих свят. / Іван Труш».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького