Колекція

Автопортрет

Антоніна Іванова

  • Автопортрет 2
  • Автопортрет 3
Основна інформація
ID
Ж-5145
Автор
Антоніна Іванова
Назва
Автопортрет
Дата створення
1929
Країна
Україна
Культура
Східна Європа
Техніка
олійний живопис
Матеріал
полотно олія
Розміри (висота x ширина, см)
35 x 25.5
Інформація про автора
Автор
Антоніна Іванова
Автор мовою оригіналу
Antonina Ivanova
Роки життя
1893–1972
Країна
Російська імперія
Біографія
Антоніна Іванова (25.04.1893, с. Кагарлик, нині місто Київ. обл. – 12.03.1972, Москва) – художниця декоративного розпису, живописець і графік. Навчалася у Санкт-Петербурзькій рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв (1912–15, викладачі В. Щуко, І. Білібін, М. Добужинський, М. Реріх) та Нових майстернях Олександра Яковлєва (1915–16), Київському інституті пластичних мистецтв (Українська академія мистецтв) (1918–22, викладачі М. Бойчук, Ф. Кричевський). У 1923 році переїжджає до Москви, але долучається до спільної праці «бойчукістів», взяла активну участь у розписах Селянського санаторію ім. ВУЦВК в Одесі, де у співавторстві зі своїм учителем виконала фреску «Селянська родина» (1928), декілька варіантів цих ескізів зберігаються у Галереї. Отримала срібну медаль Міжнародної виставки художньо-декоративних мистецтв у Парижі (1925). Членкиня Асоціації Революційного Мистецтва України (1927–30), створює низку робіт у техніці темпери, зокрема «Збір яблук у саду» (1920), «Робота в полі», «Пряля», «Жінка з граблями», «Прачки» (середина 1920-х рр.). Від 1930 р. працювала переважно як художниця по тканинах, зокрема, виконувала розпис по шовку. Використовуючи мотиви народних орнаментів, створювала ескізи для шовкових хусток, скатертин, серветок. Брала участь в оформленні вистави «Овеча криниця» Лопе де Веґи (Малий театр у Москві, 1943). Виконала кілька скульптурних робіт, зокрема, композицію «Лезгинка» (серед. 1930-х рр.); розписувала фарфорові чайники, чашки, вазочки (усі – 1940-і рр.). Підтримувала контакти із друзями-бойчукістами – Оксаною Павленко в Москві; Сергієм Колосом, Галиною Гізлер, Марією Юнак, Вірою Кутинською з Києва; Ярославою Музикою та Охрімом Кравченком зі Львова. Галерея володіє великою кількість живописних та графічних творів А. Іванової, котрі були передані Всесоюзним виробничо-художнім комбінатом (Москва) у 1977 році, разом із творами її чоловіка Михайла Лезвієва (1895–1937), Софії Налепінської-Бойчук (1884–1937), Оксани Павленко (1896–1991).
Опис роботи
На сіро-зеленому тлі погрудне зображення молодої жінки у профіль. У неї каштанове, дуже кучеряве волосся, що спадає до плечей, на голові темно-коричневий капелюшок. За стилем «Автопортрет» близький до зразків Раннього Відродження, яким, окрім візантійського мистецтва, надихалася художниця.
Надписи та символи
На звороті по центру червоним чорнилом напис: «Иванова/Антонина Ник./ул.Кирова кв.2»