Колекція

Екслібріс Володимира Онусайтіса

Олександр Аксінін

  • Екслібріс Володимира Онусайтіса 2
Основна інформація
ID
Г-IV-4085
Автор
Олександр Аксінін
Назва
Екслібріс Володимира Онусайтіса
Дата створення
1981
Техніка
офорт
Матеріал
відбиток на папері
Розміри (висота x ширина, см)
12.3 x 11
Інформація про автора
Автор
Олександр Аксінін
Роки життя
1949–1985
Країна
УРСР
Біографія
Олександр Аксінін – художник-графік, один із найяскравіших представників львівської нонконформістської культури. Художник народився 2 жовтня 1949 року у Львові в родині військового картографа і працівниці-службовця львівської залізниці. Художню освіту почав здобувати у вечірній художній школі (1963–1966, Львів). У 1967–1972 роках продовжив навчання в Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова за спеціальністю «Графіка». Після його закінчення служив у Радянській армії, де брав участь в оформленні експозиції військово-історичного музею. У 1974–77 роках працював художником-дизайнером у проектно-конструкторському бюро. Від 1977 року залишив офіційну службу і зайнявся виключно творчістю як вільний художник. Квартира Аксініна і його дружини, письменниці і художниці Енгеліни (Гелі) Буряковської (1944–1982), стала одним із осередків львівського неформального мистецтва, тут же проводилися і перші квартирні виставки. Олександр і Геля були добре знайомі з діячами культурного андеґраунду Москви і Ленінграду, зокрема, з Дмитром Пріговим, Віктором Кривуліним, Іллею Кабаковим та ін. У них також були дружні стосунки і з прибалтійськими художниками, зокрема, Тинісом Вінтом, з яким Олександра пов'язувало особливо глибоке творче взаєморозуміння, та польськими. Від 1974 року Аксінін брав участь у групових виставках; 1979 року його перша персональна виставка була організована в Таллінні при сприянні художника Тиніса Вінта. На початку 1980-х поет Віктор Кривулін допоміг провести кілька «квартирних» виставок художника в Ленінграді і Москві. 3 травня 1985 року, повертаючись з Таллінна, Олександр Аксінін загинув в авіакатастрофі над Золочевом неподалік Львова. Художник за життя створив 343 офорта, близько 200 листів нетиражної графіки (малюнків аквареллю, тушшю і гуашшю, в тому числі виконаних на відбитках офортів), і п'ять живописних робіт. 27 томів щоденників художника за 1965–1985 роки містять понад 200 ескізів і велику кількість малюнків-ідей, частково вони є у відкритому доступі на персональному сайті художника. У 2015 році серію офортів «Босхіана» Олександра Аксініна було включено до постійної експозиції Арт-центру Ієроніма Босха в м. Гертогенбос у Нідерландах. Твори зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв, Естонському художньому музеї та у Національному художньому музеї України. У 1981 році Олександр Аксінін написав свою лаконічну автобіографію для статті Віктора Крівуліна, де він свідомо протиставив свій внутрішній світ зовнішнім подіям, а факти біографії поєднав із власним художнім та метафізичним досвідом: 1949 року начебто російська людина народилася в начебто європейському місті Львові. Православний. 1972 рік – диплом Поліграфічного інституту, за фахом графік. 1977 рік – 1-ше одкровення з супутнім відчуттям часу. 1981 рік – 2-ге одкровення з супутнім відчуттям вічності. 1979 рік – перша персональна виставка в Таллінні. 1981 рік – друга в Польщі. Все.
Опис роботи
Творчому світу Олександра Аксініна характерна згущена інтелектуальна атмосфера, сповнена «кодами естетичної інформації». Численні екслібриси Аксініна навіть за зовнішніми ознаками мають мало спільного з традиційними канонами книжкових знаків; по суті, це мініатюрні «філософські есе», втілені в складні системи образотворчих і літературно-словесних текстів.
Один із ранніх друкованих творів О. Аксініна, який вже унаочнює формування творчої манери художника, де присутні насичений візуальний образ з наративом, жартівлива іронія. Робота присвячена близькому приятелеві митця – художнику-графіку Володимиру Онусайтісу. Аксінін засобами метафори представляє художній процес як виверження вулкана перед глядачами. Автор підкреслює, як олівець творця – потужний в основі та розвіяний кульками на грифелі  – ніби острів-вулкан виринає з центрального резервуару, подібного на наповнений водою амфітеатр, до якого зліва приставлена мініатюрна драбина. На рядах театрону схематично зображені глядачі: однак вони можуть споглядати лише водний простір з поодинокими рибами та стовбур олівця художника. Трикутник острова-вулкана акцентований вгорі, над хвилями з вітрильниками. Інші два резервуари, що розміщені обабіч центрального, зображені фрагментарно – в них із труб ллється вода. Вгорі, між дугами резервуарів, – накопичення півсферичних органічних форм, що нагадують прочавлені зморшками лисі людські голови. Під дугами стін внизу написи: зліва – AKSOИUS (AKSinin – ONUSaitis), справа – KROKUS, а також ледь помітні числа: 18 та 35. Зліва нечітка монограма – «а» та рік – 75. Олівець-вулкан вгорі разом з тлом оформлений у широке хмароподібне обрамування, на якому внизу двічі написано: VULKAN. Справа на тлі – ОСТРОВ Я (іронічний натяк на еґоцентризм Онусайтіса). Вгорі по центру, на хмароподібній стрічці як гасло виведено: EX◦LIBRIS◦ONUSAITIS◦A. Ще один напис виведений у середньому резервуарі  справа вгорі, над рибою: НИ Х. СЕБЕ, ОСТРОВ. Ціла композиція посідає правильну симетричну структуру та поміщена у восьмикутник із видовженими бічними вертикалями.
Володимир Онусайтіс (1947–2017). Львівський художник-графік. Друг О. Аксініна. Разом вони вчились у Львівському поліграфічному інституті (хоча Онусайтіс був на заочному відділенні). Автор екслібрисів для О. Аксініна (1973, 1977), його портрета (1973, 1984). 2001 року написав спогади про О. Аксініна – «Об Александре Аксинине».