Назад

Ескіз до монументального розпису на території Львівського державного шкіряного підприємства (до 1976 р. – шкіряна фірма «Світанок»)

Василь Польовий

  • Ескіз до монументального розпису на території Львівського державного шкіряного підприємства (до 1976 р. – шкіряна фірма «Світанок») 2
  • Ескіз до монументального розпису на території Львівського державного шкіряного підприємства (до 1976 р. – шкіряна фірма «Світанок») 3
Основна інформація
ID
Г-II-335
Автор
Василь Польовий
Назва
Ескіз до монументального розпису на території Львівського державного шкіряного підприємства (до 1976 р. – шкіряна фірма «Світанок»)
Дата створення
1970-ті (?)
Країна
СРСР
Культура
Українське мистецтво радянського періоду
Техніка
мішана техніка
Матеріал
картон пастель
Розміри (висота x ширина, см)
108 x 84
Інформація про автора
Автор
Василь Польовий
Роки життя
р.н.1936
Країна
СРСР, США
Біографія
Василь Польовий – український художник, живописець та графік, який належить до провідних авторів неформального мистецтва часу СРСР. Народився 22 квітня 1936 року у Кривому Розі. Батько художника Петро Родіонович Польовий працював інженером, мати Олександра Павлівна була вчителькою математики. З початком бойових дій 22.06.1941 року на території СРСР родину Польових скерували в евакуацію до Свердловської області (РРФСР). Тут майбутній художник навчався у школі, а після завершення навчання 1954 року вступив до художнього училища у Єльці. Проте митець перевівся спочатку до Таврійського художнього училища (Ленінград, РРФСР), а згодом до Ленінградського вищого художньо-промислового училища імені В. І. Мухіної. Після завершення навчання переїхав у Москву, де разом з дружиною, мисткинею Юлією Подоговою, працював на художньому комбінаті. Переважно займався монументально-декоративним оформленням інтер’єрів та екстер’єрів громадських споруд та державних установ. Паралельно перебував у середовищі неформальних авторів Москви та Ленінграда, зокрема художників Дмитра Краснопєвцева, Анатолія Звєрєва, Михайла Шемякіна, Олега Целкова, Едуарда Штейнберга, Володимира Стерлігова, групою «ліанозівців», письменників Сергія Довлатова, Юрія Мамлєєва, Владлена Гаврільчіка. Брав участь у неофіційних виставках, зокрема у ФРН, Франції, Італії, ЧССР. 1965 року, під час поїздки до брата, дослідника та винахідника Рената Польового, створив великий цикл тематичних творів, пов’язаних з Україною. Частина з них експонувалась у Москві. Згодом вступив до Спілки художників СРСР. 1972 року переїхав до Львова, де працював над монументальними та станковими творами. У цей період спілкувався з представниками локального художнього середовища, зокрема Валерієм Шаленком, Михайлом Штейнбергом, Юрієм Соколовим, Охрімом Кравченком, Марґіт та Романом Сельськими, Анатолієм Сємагіним, мистецтвознавцями Григорієм Островським та Дмитром Шелестом, літератором Ігорем Клехом. 1976 року у Львові Василя Польового виключили зі Спілки художників, що фактично унеможливило професійну діяльність. Відтак мистець прийняв рішення емігрувати з СРСР до США, де й нині проживає і творить у м. Ґрінвілл (Південна Кароліна).
Опис роботи
Ескіз належить до серії, що була реалізована у розписах клубу Львівського шкіряного підприємства (1980 р.). Нині розписи фактично втрачені. Ця композиція трактована найбільш умовно. Фактично фігури є частиною декоративного тла, побудованого з серії насичених ультрамаринових плям з окремими червоними, жовтими та фіолетовими вкрапленнями. Трактування, застосоване автором, винятково динамічне, воно перетворює на цілісний механізм цю велику групу людей (9 осіб), які сидять по колу й виконують різні технологічні маніпуляції, та двох чоловіків, які розминають шкіру у процесі виробництва. Підхід до трактування постатей дозволяє припустити, що події відбуваються в неурбанізованій місцевості (стилістика та тип крою окремих впізнаваних елементів етнографічної ноші). Найімовірніше, це час до середини XX століття. Цей ескіз вартий уваги ще й з огляду на те, яким чином у ньому репрезентовані ідеї модерністичного порядку, зокрема осмислення топосу людського тіла, а радше ідеї, ким є людина в контексті соціуму та професійної взаємодії.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького