На картині зображено Ісуса Христа, який несе хрест. Ісус зображений у терновому вінку та оберненим до жінки, що тримає хустку. У жодному з чотирьох канонічних Євангелій не згадується про Вероніку та її хустину. Проте в апокрифічному Євангелії від Никодима, праці Євсевія Кесарійського «Historia Ecclesiastica», згадується історія про Вероніку – жінку з Єрусалима. Побачивши, як Ісус несе хрест на Голготу, Вероніка пожаліла його і дала свою хустину, щоб витерти кров і піт із чола. На хустці залишився відбиток його обличчя, тож згодом ця реліквія стала відомою як «Хустина святої Вероніки». Ім’я Вероніка (Veronica) вважають анаграмою виразу «істинний образ» («icona vera»). Сюжет відображає шосту з чотирнадцяти стацій Хресної дороги. Звичай Хресної дороги виник у XV столітті серед францисканців і увійшов у загальний вжиток католицької Церкви. Обряд Хресної дороги полягає в тому, що люди зупиняються перед кожним із чотирнадцяти образів для молитви. До теми Хресної дороги зверталося багато художників. Сюжет «Христос і Вероніка» зустрічається також у Тіціана, вчителя Пальми Молодшого.