Серед розмаїття західноукраїнських іконографічних типів скорботного Христа найбільш поширеним став образ «Мислителя». Об’ємна скульптура Спасителя, який сидить на камені, опершись правою ногою на череп, створена з дотриманням цього іконографічного образу. Череп біля ніг Ісуса пов’язаний з християнською легендою про могилу Адама, яка розташовувалася на Голготі. Копаючи яму для основи хреста, солдати знайшли людські рештки і кинули їх до ніг Ісуса, що сидів на камені. Саме це було поштовхом для скульпторів – вони поклали череп, який символізував гріх Адама та надію на те, що людські провини будуть спокутувані, під ногу скорботного Христа. Змордоване, виснажене тортурами тіло Ісуса прикрите лише пов’язкою, що огортає стегна. Випнуті ребра підкреслюють знесилений образ скорботного Христа. Фігура Спасителя з правильними анатомічними пропорціями, проте вирізняється надмірною худорлявістю. Вона покрита фарбою жовтувато-білого кольору з рожевим відтінком, поверх якої нанесено рясні червоні краплі, що імітують кров. На голові терновий вінок. Стримана поза та благородний вираз обличчя Христа передають вищість духовних мук над тілесними.