Григорію приписують ікону «Богоматір Одигітрія з пророками», яка належить до кращих ікон такого типу. У Національній галереї Бухареста (Румунія) є подібна ікона Босиковича «Богоматір Одигітрія» 1522 р., яка свідчить про те, що автор неодноразово звертався до цієї іконографії. Наприкінці XV – початку XVI ст. малярі дещо відходять від застиглих канонічних зображень, змінюючи моделювання ликів і постатей, вносячи в ікону елементи ідеального життя. Так в іконі Григорія Босиковича умовний реалізм відчутний у поетичному трактуванні жіночого образу, в зображенні ангелів над Богоматір’ю. На світло-синьому тлі виступає образ Одигітрії, силует якої дещо зменшений, і відчутне прагнення до пластичної об’ємності. Світло-охриста карнація, оптимістично-мужній вираз лику свідчать про вплив нової ренесансної доби. Пророки, розміщені з трьох боків ікони, потрактовані ще під впливом стінопису минулого століття. Праворуч у верхній частині роботи залишені фрагменти палітри, які свідчать про те, скільки живописних нашарувань було знято з ікони під час реставрації. Ікона Богоматері Одигітрії виконана у світлій та дзвінкій кольоровій гамі.