Колекція

Тайна вечеря (ескіз)

Михайло Бойчук

Основна інформація

ID: ФМз-Г-V-13
Автор: Михайло Бойчук
Назва: Тайна вечеря (ескіз)
Дата створення: 1910-ті
Техніка: рисунок
Матеріал: папір олівець
Розміри (висота x ширина, см): 28.4 x 41.5

Додатково

Тип: графіка
Жанр: релігійний
Провенанс: Фонд Ярослави Музики

Інформація про автора

Автор: Михайло Бойчук
Автор мовою оригіналу: Mykhailo Boichuk
Роки життя: 1882–1937
Країна: Австро-Угорська імперія
Біографія: Український художник-монументаліст, представник українського культурного ренесансу початку ХХ століття. Засновник самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм», лідер групи «бойчукістів». Його ім'ям названо мистецький феномен, що поєднав форми народного мистецтва й спадщину Візантії та Проторенесансу. Французи називали цей напрямок Renovation Byzantine (неовізантизм). Член Наукового товариства імені Шевченка (1912), Українського наукового товариства (1917). Народився 30 жовтня 1882 року у селі Романівка, що біля Теребовлі. Михайло Бойчук здобув прекрасну мистецьку освіту завдяки підтримці митрополита Андрея Шептицького. Навчався у Львові, Відні, Кракові, а згодом – у Мюнхені та Парижі. У 1909 р. заснував власну школу-майстерню, в якій навчалися Микола Касперович, Софія Налепінська, Софія Бодуен де Куртене, Хелена Шрамм та інші. У 1911 р. повернувся до Львова, де працював як реставратор та монументаліст у Національному музеї (нині – Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького). У 1917 р. стає одним з професорів-засновників Української державної академії мистецтв, де очолює майстерню ікони та фрески. Один з організаторів АРМУ (1925). Найбільш значними творами, виконаними разом з учнями, були розписи на сучасну тематику Червоноармійських Луцьких казарм у Києві (1919), Селянського санаторію на Хаджибейському лимані в Одесі (1927–1928) та Червонозаводського театру в Харкові (1933–1935). Всі ансамблі монументального живопису не збереглися. 25 листопада 1936 р. Михайло Бойчук був заарештований і звинувачений в українському буржуазному націоналізмі й керівництві національно-фашистською терористичною організацією. Художника розстріляли, а більшість творів знищили.

Опис роботи

Першою великою роботою М. Бойчука у Львові стали розписи каплиці Св. Йоана (у приміщенні колишньої дяківської бурси). Бурса була фундацією митрополита Андрея Шептицького. Особливо цікавою є вівтарна композиція «Тайна вечеря», що зберігається у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького. Ескізи до стінопису «Тайна вечеря» повністю відповідають композиції ікони «Тайна вечеря». Бойчук використовує зворотну перспективу й пов’язані з нею умовності в засобах зображення. Зв’язок із візантійською традицією спостерігається не тільки в перспективній системі, але й на семантичному рівні, коли найбільш важлива фігура – Христос – зображується більшим за інших персонажів. У композиції стінопису «Тайна вечеря» Бойчук вміло використовує форму стіни (арка), і цей мотив арки повторює в окресленні столу, і в принципі побудови самого сюжету, розміщенні Христа й апостолів. Сам сюжет у Бойчука набуває євхаристичного змісту: у сервіруванні столу особливого значення набувають виділені досить великим розміром потир із вином і просвіра як символи Христової крові і тіла, ще й маленькі просвірки, розкладені півколом, створюють той самий «ритм ритму», що є однією зі стильових ознак у Бойчука, пов'язуючи його з модерном. Потир із вином закріплює внизу вертикальну вісь композиції, підкреслюючи її центр з образом Христа й Іоанна, який, схилившись на стіл, пригорнувся до Вчителя. Художник майже уникає жестів. Апостоли сидять вкрай щільно один до одного, руки сховані. Лише благославляюча рука Христа зі стуленими трьома пальцями для нанесення хресного знамення лежить на столі. Напруга не тільки в розташуванні персонажів, а й у ритміці німбів, що зображені так, ніби рухаються з обох боків до центру, до постаті Христа. Лише Іуда не має німба.

Тайна вечеря (ескіз)

Інше