У невеликих і, здавалося б, незавершених начерках Бойчука, залишених ніби мимохідь, насправді постає серйозний пошук нового естетичного канону – національного типу, що брав би свій початок від простодушних зображень Богоматері в іконах народних майстрів і розвивався на основі спостережень реальності з гідною стриманістю, без сентиментального замилування, притаманного творінням стилізаторів. У численних зображеннях дівчат та жінок Михайла Бойчука відчувається цільність авторської позиції, відшліфованість ідеї, далекої від запобігань перед смаками публіки. Цей експонат потрапив до ЛНГМ у 1973 році разом із приватною колекцією Ярослави Музики, котра у львівський період життя художника творчо співпрацювала з ним і з колом його послідовників. Ярослава Музика мешкала в будинку на вул. Чарнецького, де була розташована майстерня Бойчука (нині вул. Винниченка, 26), вона зуміла зберегти значну кількість архівних матеріалів і деякі твори, які залишились після переїзду художника до Києва.