Назад

Зимове сонце

Владислав Яроцький

  • Зимове сонце 2
  • Зимове сонце 3
  • Зимове сонце 4
Основна інформація
ID
Ж-4773
Автор
Владислав Яроцький
Назва
Зимове сонце
Назва мовою оригіналу
Zimowe słońce
Дата створення
1929
Країна
Польща
Техніка
олійний живопис
Матеріал
полотно олія
Розміри (висота x ширина, см)
150 x 131
Інформація про автора
Автор
Владислав Яроцький
Автор мовою оригіналу
Władysław Jarocki
Роки життя
1879–1965
Країна
Австро-Угорська імперія, Польща
Біографія
Владислав Яроцький (06.06.1879, с. Підгайчики, Австро-Угорська імперія – 07.02.1965, Краків, Польща) – польський живописець, графік, архітектор, педагог, громадський діяч, член Товариства польських художників «Sztuka» та віденського «Сецесіону». Народився 6 червня 1879 року в селі Підгайчики (нині Тернопільської області, Україна). Після закінчення гімназії та архітектурного факультету Політехніки у Львові в 1902–1906 роках, навчався в Краківській академії мистецтв у Ю. Мегоффера і Л. Вичулковського. Продовжив навчання в паризькій Академії Жуліана. У 1907–1911 роках подорожував Італією, Україною і Кавказом. У 1915–1916 роках перебував у пресштабі австрійської армії. До 1920 року В. Яроцький жив у Львові. Викладав курси рисунка у Львівській політехніці та Державній промисловій школі, був сценографом Міського театру. З 1920 мешкав у Кракові, працював викладачем Академії мистецтв і редактором журналу «Sztuki piękne». Брав активну участь у художніх виставках у Кракові (1905), Києві (1908), Римі (1911) та Венеції (1909, 1910, 1920, 1926, 1932). Персональні виставки художника проходили у Львові (1912), Варшаві (1914, 1938), Познані (1923), Гаазі (1938), Кракові (1939, 1949, 1952, 1957) та Закопаному (1956). Владислав Яроцький відомий насамперед барвистими карпатськими краєвидами, портретами та жанровими сценами з життя мешканців Гуцульщини та Підгалля. Крім того, митець захоплювався графікою (плакати, карикатури для журналів) та сценографією. Художник входив до «гуцульської трійки» (так їх тоді називали критики) – В. Яроцький, К. Сіхульський та Ф. Паутч, митці, які захоплювалися гуцульською тематикою, використовували методи й техніки імпресіонізму у побутовому та портретному жанрі. Все життя художника було пов’язане з Татрами. У 1920 році В. Яроцький одружився з Анною, старшою дочкою польського поета і перекладача Яна Каспровича та Ядвіги Ґонсовської, і часто відвідував віллу «Харенда» – будинок Я. Каспровича в Закопаному. Від 1964 року на віллі «Харенда» у складі меморіального музею Яна Каспровича відкрита галерея живопису Владислава Яроцького.
Опис роботи
На тлі осяяного сонцем засніженого гірського пейзажу з поодинокими хатами зображена молода жінка у барвистому гуцульському вбранні. Голова її злегка опущена, очі примружені. Дівчина одягнена в типове зимове вбрання горян – довгу квітчасту спідницю та червоний кожушок, оздоблений чорним хутром. Руки заховані в рукави. Головним акцентом є велика яскраво-синя хустка з рослинним орнаментом, яка закриває плечі та вільно спадає спереду нижче колін. Від постаті жінки на біло-рожевий сніг ліворуч падає темно-синя тінь. Вдалині сірі смуги огорожі, струмок і пагорби створюють виразний горизонтальний ритм. Все навколо заповнене м’яким розсіяним сонячним світлом. На картині зображена Марія Каспрович (1887–1968), уроджена Буніна, третя дружина польського поета, драматурга і перекладача Яна Каспровича (1860–1926) поблизу їхньої вілли «Харенда» в Закопаному.
Надписи та символи
Внизу ліворуч авторський підпис і дата: «Wlad. Jarocki 1929».
Портретована особа
Ім'я портретованого
Марія Каспрович (Maria Kasprowiczowa, 1887–1968), дочка генерала російської царської армії Віктора Буніна та Марії Андерсон, третя дружина польського поета, драматурга і перекладача Яна Каспровича (1860–1926). Попри величезну різницю у віці, Марія Буніна і Ян Каспрович одружилися в 1911 році. Після смерті чоловіка Марія у 1932–1934 рр. видала «Щоденники», спогади про видатного поета. У 1950 році за її ініціативою був заснований будинок-музей Яна Каспровича на віллі «Харенда» у Закопаному. В 1964 році при музеї було створено Товариство друзів творчості Я. Каспровича і відкрита галерея живопису В. Яроцького.
Роки життя портретованого
1887–1968
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького