Вітольд Прушковський – майстер витонченого, меланхолійного пейзажу. Природа на полотнах художника завжди неземна, фантастична, таємнича й часто напівперсоніфікована. Картина «Світязянка» була написана автором під впливом однойменної романтичної балади Адама Міцкевича, яка була вперше опублікована в збірці «Балади і романси» (1822, Вільнюс). Головною героїнею поетичного твору є водяна німфа-світязянка, міфічна мешканка озера Світязь, що біля м. Новогрудок в Білорусі. На прямокутній вертикальній композиції домінує силует молодої оголеної дівчини з піднятими догори руками, повернутої спиною до глядача. Світязянка Прушковського – це нічна невловна примара, яка перетворюється на розсіяний ніжний серпанок. Темне, поросле очеретом плесо озера внизу картини контрастує з чистим передсвітанковим небом з тонким серпом місяця та одинокою зіркою над ним.