Назад

Жіночий портрет

Карл Швайкарт

  • Жіночий портрет 2
  • Жіночий портрет 3
Основна інформація
ID
Ж-4779
Автор
Карл Швайкарт
Назва
Жіночий портрет
Дата створення
1821
Країна
Австрійська імперія
Техніка
олійний живопис
Матеріал
полотно олія
Розміри (висота x ширина, см)
61 x 47.5
Додатково
Інформація про автора
Автор
Карл Швайкарт
Автор мовою оригіналу
Karl Gottlieb Schweikart
Роки життя
1772–1855
Країна
Німеччина, Австрійська імперія
Біографія
Карл Готтліб Швайкарт (28 лютого 1772, Людвігсбург, Німеччина – 16 квітня 1855, Тернопіль, Україна) – австрійський художник-портретист і мініатюрист. Батько співачки Вільгельміни Скібінської. У доробку К. Швайкарта представлено широкий суспільний зріз мешканців Львова – портрети давньої польської шляхти, численних австрійських військових, міщанства, буржуазії. Серед його робіт, зокрема, портрет Франца Ксавера Моцарта. Швайкарт рано звернувся до живопису, навчаючись в Штутгарті та Страсбурзі у 1787–1792 роках. Продовжив навчання у Віденській академії мистецтв (1795). У 1800 році художник вирушив до Праги. 1807 року подорожував до Москви, Угорщини та на Буковину. З 1802 до 1846 року жив і працював у Львові. Тут Карл Швайкарт одружився, мав майстерню та давав уроки живопису. Між 1810 і 1830 роками митець був одним із найвідоміших художників-портретистів Галичини. Серед його учнів були Антоні Лауб і Корнелій Шлегель. У 1846 році митець переїхав у Самбір, а у 1853 – до Тернополя. Відомо, що Швайкарт вів точний підрахунок своїх творів, описуючи їх в спеціальній книзі, яка сьогодні вважається загубленою. Згідно з цими записами, він створив 2000 портретів. Його роботи зберігаються в колекціях Національних музеїв у Кракові, Варшаві та Львові.
Опис роботи
Майже на всю висоту вертикальної композиції на нейтральному оливковому тлі поясний портрет жінки середнього віку, зображеної у легкому півоберті вліво з поглядом на глядача. Портретована одягнена згідно з тогочасною ампірною модою. На ній темно-синя оксамитова сукня з рукавами-буфами. Глибоке декольте прикрашене білим мереживом з тюлю. Вбрання доповнює біла оксамитова шаль, оздоблена червоно-зеленим орнаментованим бордюром. З прикрас – дві низки перлів навколо шиї. На голові жінки білий мереживний чепець, зав’язаний під підборіддям бантом. Високе чоло обрамляють пружні русяві локони. Повне кругле обличчя має простий і добродушний вигляд. Жінка ледь всміхається, що робить портрет більш камерним. Картина, ймовірно, є парною до «Чоловічого портрета» (Ж-4780). Форма парного сімейного портрета характерна для живопису напряму бідермаєр і є частою для творчості К. Швайкарта.
Надписи та символи
Внизу ліворуч авторський підпис і дата: «1821».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького