Паломник, що дає цілувати реліквію

Бартоломео Пінеллі

Основна інформація

ID: Г-IV-1723
Автор: Бартоломео Пінеллі
Назва: Паломник, що дає цілувати реліквію
Назва мовою оригіналу: Eremita che fa bagiare una Reliquia
Дата створення: 1810-ті
Техніка: офорт акварель
Матеріал: папір
Розміри (висота x ширина, см): 10.2 x 16.1

Додатково

Вид: графіка
Жанр: побутовий
Провенанс: З колекції Фаїни Таращанської (Львів), 1966 р.

Інформація про автора

Автор: Бартоломео Пінеллі
Автор мовою оригіналу: Bartolomeo Pinelli
Роки життя: 1781–1835
Країна: Італія
Біографія: Бартоломео Пінеллі (1781, Рим – 1835, там само). Італійський рисувальник, гравер, скульптор, син кераміста Дж. Б. Пінеллі. Народився в районі Трастевере (за Тибром). Вчився в Болоньї, згодом в Академії Св. Луки в Римі. Відвідував Академію Феліче Джані – художника класичного напрямку, від якого успадкував манеру рисунка. На початку ХІХ ст. митець звертався до гравюр епохи Відродження (зокрема до творів Маркантоніо Раймонді), переводячи свої рисунки в офорти та літографії. 1809 року Пінеллі створив першу серію офортів, розмальованих аквареллю – Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi («Зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). Альбом перевидавався 1814 та 1815 рр. Згодом, 1816 року вийшла нова версія альбому – Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi incisi di acqua forte («Нове зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»). Більшість львівських гравюр – саме з цієї серії. Основна тема творчості художника – жанрові сцени (Costumi), побачені ним у Римі, Неаполі, провінціях Абруццо і Молізе. Гравюри Пінеллі мають не лише художню цінність, але й несуть важливу етнографічну інформацію. У 1820–30-х рр. художник створив рисунки та гравюри до поем Торквато Тассо (1827–1829) та роману Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот» (1834). Одна з найбільш відомих серій рисунків Пінеллі – «Сім пагорбів Рима» (1827–1830). Твори митця зберігаються в багатьох італійських музеях, а також у збірках інших країн.

Опис роботи

Твір із серії «Доброчинність ченців-капуцинів». Вперше роботу під назвою Eremita che fa bagiare una Reliquia Б. Пінеллі виконав у 1809 році для альбому Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi incisi di acqua forte («Зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»), виданому в 1809 році. У львівській гравюрі змін ще більше – фактично відсутній урбаністичний пейзаж у перспективі. Натомість образи персонажів твору виконані впевненіше. Автор підкреслює суворий профіль ченця, довірливість дітей і їхніх матерів, і водночас наголошує на скептицизмі хлопця з кошиком зліва. За спиною ченця стоїть хрест на подіумі зі знаряддями мук Христових. Акцент композиції у поцілунку дівчинкою образу, що його подає їй монах. Робота виконана легким, швидким рисунком, розфарбована контрастними акварельними фарбами, де автор активно використовує коричневий та світло-сірий кольори в центрі роботи, а одяг фігур справа і зліва від монаха розмальовує яскравими кольорами.
Ченці-капуцини – Орден Братів Менших Капуцинів (Ordo Fratrum Minorum Capucinorum) – католицький орден, що відділився від францисканців у XVI столітті. Капуцини відзначалися доброчинністю та аскетизмом. Їхній одяг складався з коричневого габіту (англ. soutane) з пришитим до нього каптуром, мотузки з вузлом на поясі (символ непорушності обітниць), сандалів на босоніж.

Надписи та символи

Внизу зліва підпис автора– Pinelli f. [fecit]. У центрі на відбитку під зображенням – назва твору Eremita che fa bagiare una Reliquia. Вгорі справа на відбитку, над рамкою зображення – № 21.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького