Ісус перед Каяфою – біблійна сцена, описана в Євангелії від Іоанна, глава 12, вірші 12-24. Іконографія цього сюжету досить різноманітна, хоча здебільшого сцену змальовували як частину циклу Страстей Христових. До прикладу, відома робота утрехтського караваджиста Герріта ван Гонгорста «Христос перед Каяфою» (1618). Дія відбувається в Єрусалимі у ніч з четверга на п’ятницю після арешту Ісуса. Спасителя приводять до Синедріона та ставлять на суд перед Каяфою. Первосвященником Каяфу призначив римський намісник Валерій Ґрат у 26 році н. е. Каяфа був зятем Ананія – попереднього первосвященника та члена Високої Ради. Згідно з Євангелієм від святого Іоанна, Ісуса привели спочатку до Анни, а потім до Каяфи, обов’язком якого було допитати затриманого та встановити його вину. Допит закінчився опльовуванням, глузуванням і побиттям Спасителя, який мовчав. Лише на останнє питання розлюченого Каяфи: «Чи Христос Ти, Син Благословенного?» Ісус відповів: «Я!» (Мк 14:61-62). Каяфа розірвав на собі одяг на знак того, що чує святотатство, Ісуса визнали винним і засудили на смерть. На полотні художник зобразив момент допиту. На лівій частині картини бачимо постать зв’язаного Христа у рожевій туніці та блакитному плащі, якого солдати штовхають до підвищення, де стоїть трон первосвященника. У правій частині бачимо Каяфу, якого впізнаємо за ризами, нагрудником та спеціальним головним убором – кідаром. Він сидить на троні під білим балдахіном, облямованим золотою бахромою, в оточенні фарисеїв та левітів. На передньому плані зображені три постаті: зліва м’язистий чоловік, що тримає ланцюг від кайданів, якими скуті ноги Ісуса, а справа – двоє старців, які жваво обговорюють подію.