Композиція відома у двох варіантах. Перший – для альбому Raccolta di cinquanta costumi pittoreschi (Collection of fifty picturesque costumes engraved in strong water), виданому в 1809 році в Римі, де представлено групу людей з конем, які проходять гірською дорогою між валунами під сильним вітром. Другий варіант з альбому Nuova Raccolta di Cinquanta costumi pittoreschi incisi di acqua forte, виданому в Римі у 1815 році, повторений в 1817 році, – простіший: представлено родину – чоловіка з дитиною та жінку на віслюкові, які крокують вперед, не зважаючи на сильний вітер. Львівська композиція з 1816 року – це спрощена версія другого варіанту. Рисунок не настільки докладно пророблений, як у гравюрі з альбому 1815 року. Більше уваги автор приділяє кольоровим контрастам синього плаща чоловіка та червоної спідниці молодої жінки, яка сидить на втомленому віслюкові, прикриваючи рукою свою хустку, і поклавши другу руку на кошик. За тата ховається його син – повненький, босий хлопчисько, у коротких до колін жовтих споднях. Дія відбувається на вершині гори. Поруч лише низькоросле дерево, що хилиться долу від сильного вітру.