Іродіада
невідомий (Італійська школа)
- ID
- Ж-1033
- Автор
- невідомий (Італійська школа)
- Назва
- Іродіада
- Дата створення
- кін. XVI ст. – поч. XVII ст.
- Техніка
- олійний живопис
- Матеріал
- дерево олія
- Розміри (висота x ширина, см)
- 63.5 x 77
- Вид
- живопис
- Жанр
- релігійний
- Провенанс
- Збірка Любомирських
- Експозиція
- Палац Потоцьких
Відома історія про апокрифічну Саломею, яка танцювала на святі у свого вітчима Ірода і настільки вразила його своїм танцем, що могла просити будь-що. Тоді мати, Іродіада, порадила донці забажати голови Хрестителя. Саломея – це втілення всіх людських пристрастей, поривань і нераціональності. Ірод замкнув Іоанна у в’язниці через Іродіаду, дружину брата свого, яку він, ставши царем, узяв собі в дружини. Іоанн проклинав їх як грішників, і Іродіада жадала його крові. Ірод же боявся вбивати, знаючи, що він муж праведний і святий. Далі читаємо в Євангелії: «А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила. Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона. А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Хрестителя!... І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати. І послав стяти Івана в в’язниці. І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...» (Мт. 14:6-11).
Картина вписана в овал. На полотні представлено погрудне зображення молодої жінки, повернутої спиною до глядача і головою повернутою на 34 вліво, з пронизливим поглядом темних очей у напрямку глядача. Волосся руде та кучеряве, накрите зеленкавою тканиною, застебнутою овальним аграфом. На дівчині біла сорочка з мереживною обшивкою та рожева сукня. На задньому плані зображення відсіченої голови Іоана Хрестителя на мідній таці. Дівчина тримає тацю, проте відвертається від її вмісту, спрямовуючи погляд до глядача – у її погляді відчутне певне запитання про скоєний вчинок.