Композиція відома у трьох варіантах. Перший – для альбому Raccolta di cinquanta costumi pittoreschi incisi di acqua forte (Collection of fifty picturesque costumes engraved in strong water), виданому в 1809 році в Римі. Наступний варіант, аналогічний «львівському», опублікований в альбомі Nuova Raccolta di cinquanta costumi pittoreschi (Collection of fifty picturesque costumes), виданому в Римі у 1817 році Джованні Скуделларі. Ще один з варіантів даної композиції відомий з 1815 року (там замість дівчинки зображений хлопчик). Всі відомі варіанти, на відміну від «львівського», не розфарбовані. На першому плані в центрі представлено три фігури: жінка у характерному святковому вбранні півдня Італії з дочкою несуть до церкви паску в кошиках. Вони зупинилися біля пустельника, що сидить поблизу монастирської брами, і жінка подає йому милостиню. Сивобородий пустельник-капуцин та жінка приязно дивляться одне одному в очі, натомість дівчинка трохи схвильована: вона уважно оглядає пустельника, тримаючи маму за спідницю. Дія відбувається на в’юнкій вуличці передмістя Риму, містечка Фраскаті, де парцелі огороджені високими кам’яними стінами, за якими видно зелень дерев та виноградні грона. Насиченим синім кольором художник акцентує святкову камізельку жінки, спідницю дівчинки, також хрест над чашею для омовіння рук перед порталом брами, нішу образу в едикулі над іншою брамою на другому плані зліва. Фігура брата-капуцина виділена художником насиченим брунатним кольором. Він основний персонаж твору. На відміну від першого варіанту, де пустельник представлений молодим чоловіком (1809 р.), тут Пінеллі створює психологічний образ старшої мудрої людини.