Композиція відома з альбому Raccolta di 50 costumi li più interessanti delle città, terre e paesi in provincie diverse del Regno di Napoli (Зібрання 50-ти найцікавіших живописних костюмів з міст, місцевостей та сіл різних провінцій Неаполітанського королівства), виданому в Римі у 1816 році. Там вона розмальована іншими тонами, не такими насиченими та яскравими, як у «львівському» варіанті. На першому плані зображено дві фігури: юнака, який сидить на камені з псом, що лежить поруч, та молодої дівчини у традиційному святковому одязі, що несе святити кошик з паскою, проходячи повз юнака, а той, як і його пес, дивляться на неї з захопленням. Дівчина вбрана у жовто-червону сукню з оригінальними обшлагами, довгу бордову спідницю, поверх якої пов’язаний фартух з геометричними візерунками. На голову накинута хустка, на ногах – легкі чочо. Намисто з червоних коралів нагадує елементи національного одягу українців. Юнак теж вбраний святково: у синій камзол, червоний жилет, вузькі сині сподні з гольфами; на ногах – чорні черевички, на голові – рожевий неаполітанський чепець та чорний капелюх. Дія відбувається на вершині гірського перевалу, тому тлом композиції служить лише безхмарне небо. У 1830 році фігура жінки з П’єтра Камела авторства Б. Пінеллі була повторена у літографії неаполітанським художником Ґаетано Дура (Gaetano Dura, 1805–1878).