Назад

Жінка і хлопчик

Юлія Смолька

Основна інформація
ID
С-I-337
Автор
Юлія Смолька
Назва
Жінка і хлопчик
Дата створення
1925
Країна
Польща
Культура
Новітній час
Техніка
відлив поліхромія
Матеріал
гіпс
Розміри (висота x ширина x глибина, см)
38.5 x 40 x 24
Інформація про автора
Автор
Юлія Смолька
Автор мовою оригіналу
Julia Smolkówna
Роки життя
1880–1944
Країна
Австро-Угорська імперія, Польща
Біографія
Юлія Смолька (1880–1944) – скульпторка, членкиня Асоціації польських мисткинь у Львові, онука відомого галицького політика Францішека Смольки. Навчалась у Львівській художньо-промисловій школі (1909–1913); згодом – у Парижі у 1913–1914 рр. У 1917–1923 рр. долучилася до львівських виставок Асоціації польських мисткинь, де її роботи отримали схвальні відгуки. Від 1925 р. викладала скульптуру в майстерні Асоціації польських мисткинь у Львові на вул. Стефана Баторія (нині – князя Романа), 12. Померла 28 липня 1944 р., похована на Личаківському цвинтарі. Мисткиня є авторкою портретних погрудь, жанрових композицій, проєктів пам’ятників, меморіальних портретних медальйонів, барельєфів, виконаних на замовлення А. Захаревича та А. Піллера й розташованих на фасадах і в інтер’єрах низки львівських споруд. Працювала в гіпсі та бронзі. Використовувала типову для 1900–1918 рр. формальну систему, в якій поєднались інспірації О. Родена, імпресіонізму, сецесії. У пізніх роботах послуговувалася художньою мовою модернізованого класицизму, «академічного реалізму», рідше – ар-деко.
Опис роботи
Утіленням «реалістично-жанрової» інтенції у творчості Ю. Смольки є сюжетні сцени, що отримали схвальні відгуки художньої критики. До прикладу, на шпальтах «Львівської газети» В. Жила стверджував, що «невеликі фігурки Смольки – роботи дуже рухливі, наче постійно оповиті повітрям, оточені тремтливою вібруючою енергією». «Досконалість в пластиці та русі» створених Ю. Смолькою сюжетних груп відзначала Я. Томіцька в огляді VI виставки Асоціації польських мисткинь у Львові. Вільне імпресіоністичне моделювання форм із грою світла на виступах і заглибленнях притаманне зокрема жанровій сцені «Жінка і хлопчик» (1925), заснованій на поетизації повсякденного, «відчитанні» в ньому «митей гармонії». Так, умиротворенням просякнуті постать жінки, що сидить із книгою на колінах, нахиленого до неї підлітка, вірогідно, сина, голубленого жіночою рукою кота. Пластичній єдності групи слугують плавна мелодика ліній, тонкий диференційований ритм, «відкритість» форм завдяки активній імпресіоністичній ліпці, синхронізація рухів та орієнтованість на домашнього улюбленця жіночої й дитячої фігур. Ідилічності зображенню надає ніжна і витончена жіноча голівка, що відсилає до класичних скульптур. Показова схожість рис обличчя дитини із «Портретом хлопчика» (1926) із фондової збірки ЛНГМ.
Надписи та символи
На цоколі підпис і дата: «Julia Smolkówna 1925».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького