Святий Франциск Ассізький (1181/1182 – 3 жовтня 1226) – італійський християнський чернець, місіонер, засновник ордену францисканців. Світське ім’я – Джованні ді Бернардоне. Осмислював природу як відображення Творця й іменував звірів, птахів, місяць, зірки, воду своїми «братами» і «сестрами», землю називав «сестрою-матір’ю» й проповідував птахам. Художньо-символічно Франциска зображали з тонзурою, у коричневому францисканському габіті, підперезаному мотузкою з трьома вузлами, символами трьох обітниць – безкористя, цнотливості, послуху, зі стигматами на ступнях і під ребром. Атрибутами святого є Розп’яття, Біблія, череп – символ швидкоплинності життя. Святого оточують птахи та звірі. У скульптурі зі збірки Галереї святого відтворено колінопреклоненим, в узніжжі Розп’ття. Робота позначена сюжетністю, експресією, майстерним ретельним моделюванням форм.