На лицьовій стороні рисункова інтерпретація образу «Циганки» Франса Хальса (1628), виконана тушшю із застосуванням пера. Художник сконцентрувався не на розробці фактури одягу чи тла, а на передачі жесту, погляду та загального руху фігури. Відображено лише погрудне зображення жінки у тричвертному розвороті, з характерною усмішкою та кокетливою позою. Особливу увагу приділено контрастному моделюванню форм: тонкий, динамічний штрих, що пластично окреслює лінії плечей, шиї, рук та обличчя, точно відтворює живу енергію первісного твору. Невимушений вираз обличчя, усмішка та ледь нахилена голова передають безпосередність і характер моделі, що, ймовірно, й було метою автора рисунка – вивчити здатність лінії передавати психологічну виразність. Поза стандартним академічним каноном образ «Циганки» у цьому трактуванні зберігає відкритість, життєвість, навіть виклик глядачеві, – риси, властиві живописній мові Франса Хальса. На звороті аркуша рисункова копія портрета колекціонера Корнеліса ван дер Геста (бл. 1620), створеного за живописним оригіналом Антоніса ван Дейка. Зображення виконано олівцем з особливою увагою до психологічної виразності моделі, витримано в естетиці стриманого аристократизму, притаманного портретам фламандської школи першої половини XVII століття. Погрудне зображення чоловіка подано у тричвертному розвороті, з глибоким, але не прямим поглядом. Композиція балансує між пластичністю моделювання і графічною стриманістю: світле обличчя та темний одяг надають зображенню глибини та акцентують на рисах. Лоб, ніс, щоки та підборіддя підкреслені м’якою тінню, в якій виразно читаються вікові ознаки: зморшки, легка втома погляду, зміна карнації. Образ Корнеліса ван дер Геста у цьому графічному варіанті не втрачає інтелектуальної напруги та образу поціновувача мистецтва, навпаки – його інтерпретація загострює увагу на обличчі, очах, легкому нахилі голови, у яких прочитується не лише статус, а й глибока особистість. Цей рисунок є не тільки вправою зі студіювання барокового живопису, але й демонстрацією здатності графічного засобу зберегти тонку психологічну характеристику моделі, закладену в оригіналі.