Образ Христа вирізьблений в традиціях західної іконографії, вирізняється виразними художніми рисами, що надають йому емоційної глибини. Фігура Христа представлена в момент смерті, тіло нахилене вбік, голова схилена до грудей, очі заплющені. Все в образі підкреслює завершення земних страждань. Майстер фактурно передав анатомічні особливості людської фігури. Видно напруженість грудної клітки з чітко проробленими ребрами, видовжений силует атлетично складеного тіла з проробленими м’язами рук та ніг. Руки Христа широко розкинуті, але позбавлені крайнього напруження, ноги схрещені, створюючи драматичний ефект і візуальний ритм. Попри драматичність моменту, образ сповнений тиші та примирення. Тіло Христа на стегнах прикриває перізоній, змодельований об’ємними складками, що природно спадають донизу. Вплив барокової експресії простежується у вигинах тіла, виразі обличчя, напрузі м’язів, динаміці драпірувань – все спрямоване на пробудження співпереживання.