Проєкт обкладинки до журналу «Світ дитини»

Микола Бутович

Основна інформація

ID: Г-V-2157
Автор: Микола Бутович
Назва: Проєкт обкладинки до журналу «Світ дитини»
Техніка: рисунок
Матеріал: папір перо туш
Розміри (висота x ширина, см): 25.8 x 18.8

Додатково

Вид: графіка
Жанр: ілюстрація
Провенанс: Закуплено в Д. Д. Семчишин, 1988

Інформація про автора

Автор: Микола Бутович
Роки життя: 1895–1961
Країна: Україна, США
Біографія: Микола Григорович Бутович (псевдонім – Бутумбас; 01.12.1895, с. Петрівка Гадяцького повіту Полтавської губернії – 21.12.1961, м. Гакензак, штат Нью-Джерсі, США) – графік, живописець, майстер декоративної графіки, ілюстрації, карикатури, письменник-мемуарист, автор епіграм. Народився в давній козацькій родині. Член ГДУМ у Львові (1922–1926), АНУМ у Львові (1931–1939), ОМУА (1952). Навчався у Полтавському кадетському корпусі (1906–1913). Учасник визвольних змагань, ад'ютант штабу 1 козацької дивізії Армії УНР. Інтернований в Польщі, звідти втік до Праги. Навчався у Вищій мистецько-промисловій школі (Прага, 1920), Шарлоттенбурзькій мистецько-промисловій школі (1920–1926), Ляйпцизькій академії графічного мистецтва (1923–1926), стипендіат Українського наукового інституту в Берліні (1926–1928; керівник В. Залозецький). Закінчивши Лейпцизьку Академію графічних мистецтв поселився та працював у Львові та інших містах на заході України. У 1928 запрошений на викладацьку роботу до Києва, однак відмовився через політичну ситуацію в Радянській Україні. У 1920–1930-х рр. жив у Парижі, Празі, Дервенті, Спліті, у 40-х рр. – у Львові. Писав епіграми для галицьких часописів. Опублікувати їх окремим виданням вдалося лише 1995 року в Києві під назвою «Епіграми Бутумбаса». В них створив сатирично-іронічні образи багатьох українських письменників, акторів, скульпторів, видавців (Василя Барки, Оксани Лятуринської, Олександра Олеся, Євгена Маланюка, Олени Теліги, Олега Ольжича та ін. 1924 року випустив альбом дереворитів, у якому зобразив персонажів української демонології. У міжвоєнний період оформлював книжкові видання, присвячені насамперед фольклорно-демонологічним сюжетам. Витоки його мистецького стилю пов'язані з творчістю Івана Котляревського та Миколи Гоголя. З 1943 року в окупованому нацистами Львові викладав у Львівській художньо-промисловій школі. Після Другої світової війни опинився у Західній Німеччині, оформив обкладинки книжок «Наш Парнас» і «Празькі митці: слова і пелети». Згодом переїхав до Австрії, від 1947 – жив у США (Нью-Джерсі), звідкіля в 1948 переїхав до м. Риджфілд-Парк поблизу Нью-Йорка. Працював у сфері прикладного мистецтва, брав участь у художніх виставках у США. Підтримував стосунки з багатьма діячами української культури та літератури. Виставлявся у багатьох містах світу (Берлін, 1920, 1928; Львів, 1922, 1923; Регенсбург, 1947; Нью-Йорк, 1955, 1961). Зокрема оформив книжку «Рінь» Олега Ольжича, «Волинь» У. Самчука, «Оповідання» П. Куліша, «Історія українського війська» (вид. І. Тиктора), «Літопис Червоної калини», ілюстрував «Енеїду» І. Котляревського, твори М. Гоголя, В. Стефаника, народні казки; оформляв часописи «Нова хата», «Дніпро», «Життя й знання», «Зиз», «Наша культура», «Веселка». Опублікував «Автобіографію» (Нью-Йорк, 1956), спогади «Кадетський корпус» («Вісник», 1959), «Повстання проти гетьмана (Сіра дивізія)» («Вісник», 1959) та ін. Разом із Р. Лісовським та П. Ковжуном підняв рівень української книжкової графіки, виступив послідовником Г. Нарбута. У станковій графіці та малярстві виявив глибоке розуміння української міфології, фольклору, етнографії. Працював у галузі сценографії, в оформленні лялькових вистав, дитячого театру, де використав традиції українського народного вертепу. Творчість Микола Бутовича – це своєрідний варіант конструктивізму, українського експресіонізму, позначена впливами національного примітивізму і сміхової культури. У працях художника вдало поєднані риси народного мистецтва, давньої української гравюри. Пошуки власної творчої манери призвели до необарокових новацій, із застосуванням рис європейського модернізму, внаслідок чого сформувався оригінальний стиль Миколи Бутовича. Помер 21 грудня 1961 року у США. Похований на українському православному цвинтарі в Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

Опис роботи

Прямокутна композиція обкладинки журналу, в центрі якої зображена група іграшок, що грають на музичних інструментах. По центру праворуч іграшковий солдатик грає на барабані, ліворуч позаду заєць грає на бубні, зверху праворуч мишка грає на трубі. Над групою у фігурній рамці напис: «Світ Дитини». На передньому плані розкидані іграшки: кубики, м’ячики, іграшкова качка тощо.

Надписи та символи

В лівому нижньому куті олівцем: «Висота 21,5»; в правому нижньому куті: «ширина 13,5». Праворуч на малюнку (на м’ячі) підпис: «М. Бутович». На звороті у верхній частині аркуша підпис олівцем: «Ширина 15 см / висота 21,5».

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького