Колекція

Капрі. Олеандри

Ян Ціонглінський

  • Капрі. Олеандри 2
  • Капрі. Олеандри 3
Основна інформація
ID
Ж-2943
Автор
Ян Ціонглінський
Назва
Капрі. Олеандри
Дата створення
1903
Країна
Італія
Техніка
олійний живопис
Матеріал
полотно на картоні олія
Розміри (висота x ширина, см)
23.5 x 31.5
Додатково
Інформація про автора
Автор
Ян Ціонглінський
Автор мовою оригіналу
Jan Ciągliński
Роки життя
1858–1913
Країна
Польща
Біографія
Ян Ціонглінський – польський живописець, який жив та працював у Росії. Його твори вважаються першими зразками російського імпресіонізму. Художник народився 8 лютого 1858 р. у Варшаві. Після закінчення ІІІ Чоловічої гімназії у Варшаві в 1876 р. вступив до Варшавського університету на відділ медицини. Навчався також малярства у Войцеха Герсона, пізніше в 1877–1878 роках – у Художньому класі у Варшаві. На другому році навчання перевівся на природничий відділ, а в січні 1879 р. виїхав до Петербурга, де від лютого був вільним слухачем, а після здачі іспиту з рисунку з натури літом того ж року під керівництвом Павла Чистякова розпочав регулярне навчання у Вищій художній школі живопису, скульптури й архітектури при Петербурзькій академії мистецтв. З 1881 р. веде педагогічну діяльність, викладаючи спочатку в Художній школі Товариства заохочення образотворчого мистецтва в Петербурзі, а від 1902 р. як професор Вищої художньої школи при Академії образотворчого мистецтва. Заснував також приватну школу. У імпресіоніста Яна Ціонглінського навчалися «Три Зосі»: молоді аристократки подруги-польки – Софія Налепінська, Софія Сегно та Софія Бодуен де Куртене; пізніше три подруги закохалися у Михайла Бойчука, стали бойчукістками. Восени 1906 р. за творчу і педагогічну роботу отримав титул академіка, а в 1911 р. став дійсним членом Академії мистецтв. До 1893 р. показував свої роботи в Петербурзі на щорічних академічних виставках, та коли у 1894 р. його та інших художників було відхилено, вони влаштували власну виставку “Refuses”. У тому ж році виїхав на короткий період до Парижа, де навчався в Бенжамена-Константа. Від 1899 р. брав участь у виставках Незалежних, а від 1900 р. – у виставках організованого за його участі товариства «Світ мистецтва». Крім згаданих виставок, Ціонглінський неодноразово виставлявся у Варшаві, в 1894 у Львові, в 1900 у Кракові, в 1891 у Берліні, а також кілька разів у Парижі. Помер художник від важкої хвороби 6 січня 1913 р. у Петербурзі. Згідно з волею покійного, всю його творчу спадщину слід було поділити між польськими музеями у Варшаві, Кракові, Познані, Львові, Вільнюсі. Однак Розподільна комісія, призначена до поділу спадщини, прийняла рішення передати роботи ще до інших музеїв, зокрема до Львівської національної галереї мистецтв. Уся колекція робіт Яна Ціонглінського, що знаходиться у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, нараховує 137 робіт.
Опис роботи
Капрі – острів у Неапольській затоці, на півдні Італії, що знаходиться навпроти півострова Соренто. Тут з часів стародавніх римлян, краса пейзажів та ідилічна атмосфера сприяли поширенню величних розкішних вілл, населених імператорами, а пізніше інтелігенцією, видатними політиками, митцями, які любили відпочивати на Капрі і насолоджуватися його недоторканим спокоєм. Капрі – це справжній міф, коріння якого губиться в далекому минулому, коли древні пов’язали Одіссея і міф про русалок, розказаний Гомером, з цим островом. Ще в середині ХІХ століття Капрі був метою Гранд Туру багатих молодих європейських аристократів і відомих художників, які описували пишну природу, м'який клімат, зміну кольорів і романтичну гру світла в печерах; на початку ХХ століття Капрі пережив надзвичайний міський розвиток: тут були побудовані будинки мрій і грандіозні особняки міжнародної буржуазії, розвивались перші престижні туристичні об'єкти і готелі. Ідеальне поєднання історії, природної краси, вишуканості, розкоші і культури створили міф про Капрі і зробили його, безсумнівно, одним із найпопулярніших островів Італії. Як це було поширено на початку ХХ століття, Ян Ціонглінський шукав натхнення у подорожах до екзотичних країн. Оскільки мешкав художник переважно в Петербурзі, місті з характерним монохроматичним пейзажем та скупим світлом, то його мандрівки до сонячної Італії стають зрозумілими.