Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). Судячи з одягу та стилізації, це жінки зі знатного або забезпеченого прошарку суспільства з періоду пізнього середньовіччя або раннього Відродження – приблизно кінець XIV – початок XV століття. Всі три жінки мають довге розпущене або частково зібране волосся, що в той час могло вказувати на молодий вік або на те, що вони незаміжні (залежно від регіону). Вони стоять на тлі кам’яної стіни, ймовірно, біля будівлі або фортеці. Усі носять довгі шати або сукні із пишними складками, що спадають до землі. Такий крій був характерним для знатних дам епохи середньовіччя. Жінка ліворуч одягнена в довгу сукню з поясом на талії. Поверх сукні – довгий плащ або накидка, що спадає з плечей. Волосся вільно спадає, можливо, з елементами плетіння або прикрас. Центральна жінка має схожий одяг – довга сукня із декольте, яке прикрите нижнім шаром тканини. На голові – вузький обідок або пов’язка, яка підтримує волосся, що вільно лежить на плечах. Її поза вказує на певну жвавість – можливо, говорить чи щось пояснює. Жінка праворуч найбільш відрізняється головним убором: вона носить щось на кшталт вуалі або величного серпанку, що прикриває голову й плечі – це може бути хенін із серпанком або інша форма головного убору заміжньої чи старшої жінки. Вбрана у довгу мантію із широкими рукавами, що є ознакою статусу або поважного віку. Її одяг виглядає більш стриманим та важким, ніж в інших двох. Їхній вишуканий вигляд, витончені тканини, довгі шати та головні убори свідчать про високий соціальний статус. Фон зображення означений контурно – кам’яна стіна якоїсь будівлі на якій прикріплена табличка або ж герб, вимощена кам’яна підлога. Внизу малюнка видно надпис «1409», що може вказувати на рік або історичний контекст. Художня цінність рисунка полягає у документальності та етнографічній точності зображення історичного костюма: автор прагнув зафіксувати деталі вбрання та соціальний образ, а не індивідуальні риси особи.

«1409».

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького