Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Келісінський

Основна інформація

ID: Г-V-424_145
Автор: Каєтан Келісінський
Назва: Колекція етнографічних рисунків
Країна: Королівство Польське
Культура: Новий час
Техніка: рисунок
Матеріал: олівець

Додатково

Вид: графіка
Жанр: побутовий
Провенанс: Збірка Дідушицьких

Інформація про автора

Автор: Каєтан Келісінський
Автор мовою оригіналу: Kajetan Wincenty Kielisiński
Роки життя: 1808–1849
Країна: Варшавське герцогство, Королівство Польське
Біографія: Каєтан Вінцент Келісінський (07.08.1808–02.01.1849) – польський графік, ілюстратор, бібліотекар, гравер і кресляр. Народився в сім’ї судового чиновника Кацпера та Катажини, уродженої Клеської. Навчався у Варшавському університеті та рисунку в Яна Фелікса Піварського. Після початку Листопадового повстання (1830–1831) перервав мистецькі студії. Брав участь у бойових діях 1831 р., воював у званні другого лейтенанта, а після придушення повстання не зміг повернутися до Варшави. Деякий час жив у Кракові, у 1834–1839 рр. був куратором колекцій Г. Павліковського (колекціонера та бібліофіла) у Медиці, де вдосконалював навички гравіювання зі сподіванням продовжити навчання у Відні. З 1839 р. працював бібліотекарем і зберігачем художніх колекцій у громадсько-політичного діяча, мецената, видавця історичних джерел Титуса Дзялинського в Олешицях біля Любачова, а з січня 1840 р. – в Курнику У 1847 р. опублікував «Каталог подвійних колекцій бібліотеки графа Дзялинського». Незадовго до смерті одружився з Аполонією, уродженою Гостинською. Раптово помер 2 січня 1849 р. У творчому спадку К. В. Келісінського – близько 1000 акварелей, ескізів, замальовок народних типів, жанрових сцен, народних строїв, військових форм, пейзажів, виконаних на замовлення В. Дідушицького, Т. Дзялинського, Г. Павліковського. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келісінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Твори К. В. Келісінського, підписані KWK або KIK, зберігаються у музеях Кракова, Познані, Варшави, Вроцлава, Львівській національній галереї імені Б.Г. Возницького, бібліотеках Варшавського та Ягеллонського університетів.

Опис роботи

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку зображено молодого чоловіка чи юнака, представника шляхти у святковому або парадному вбранні. Постать стоїть у спокійній позі, ліва рука опущена донизу, а правою взявся в бік. Така постава свідчить про спокій та впевненість у собі, що також підкреслює соціальне та майнове становище героя. Одягнений у довгий розкішний халат чи верхній плащ із візерунчастої тканини, що прикрашений рослинними орнаментами. Голова юнака непокрита й довге волосся спадає до плечей. Він взутий у м’які черевики або туфлі, характерні для заможних верств суспільства. Вираз обличчя спокійний, доброзичливий та впевнений без чіткої деталізації. Юнак показаний на тлі ретельно вимощеної дороги та фрагменту кам’яної будівлі, що додає сцені просторової глибини й додає ознак вказівки на соціальну роль портретованого. Художня цінність рисунка полягає у документальності та етнографічній точності зображення історичного костюма: автор прагнув зафіксувати деталі вбрання та соціальний образ, а не індивідуальні риси особи.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького