Ікони із зображенням «Успіння» з'явилися в Україні в XVI ст. Композиція ікони традиційна, з розширеною редакцією, в якій показано фантастичні епізоди апокрифічних розповідей, так зване «хмарне успіння», з апостолами, яких ангели звідусіль на хмарах несуть на погреб Марії, та з невірним Афонієм, якому архангел Михаїл відрубує долоні, які знову зрослися, коли він повірив, що Марія є Божою Матір’ю. Богородиця по центру ікони лежить на поховальному ложі, одягнута у темно-вишневий мафорій і синю туніку, що надає ще більш драматичного звучання лику, мальованому в темно-охристих тонах. По обидва боки від ложа зображені постаті апостолів. У верхній частин ікони, у видовженій арці, утвореній з сіро-синіх хмар, Богородиця Оранта. Нижче у блакитній мандорлі зображений Христос з душею Марії у сповитку. Завершує її шестикрилий серафим. Німби апостолів, Христа і Богородиці золочені. Ця ікона належить до так званого блакитного стилю. У ній вражає нетрадиційний колорит, усю композицію об’єднує глибокий і прозорий синій колір. На «Успінні» маляра Федора з Вишні зберігся напис: «рок вжго ахн исписа сєй образ раб Фєдор маляр виш раву божому Василію Антиховичу міщанину вишєнському за отпущеніє грєхов». Ікона походить із с. Дмитровичі, Львівської області.