EN
Колекція

Портрет жінки

Леопольд Левицький

  • Портрет жінки 2
Основна інформація
ID
Г-IV-2249
Автор
Леопольд Левицький
Назва
Портрет жінки
Дата створення
1960-ті
Техніка
друкована графіка ліногравюра
Матеріал
відбиток на папері
Розміри (висота x ширина, см)
21 x 13.3
Додатково
Тип
графіка друкована графіка
Жанр
портретний
Провенанс
Закуплено в Левицької Г. Б.
Інформація про автора
Автор
Леопольд Левицький
Роки життя
1906–1973
Країна
Австро-Угорська імперія
Біографія
Український графік і живописець. Майстер естампної графіки. Одна з ключових постатей у формуванні обличчя модерної української графіки. Народився в с. Бурдяківці Тернопільської області. Навчався у 1930–1931 роках у Парижі, згодом – у Краківській академії мистецтв (1931–1932). Творча діяльність Левицького розпочалася з часів навчання у Краківській академії мистецтв, де відбулося становлення його творчої особистості. Краківське мистецьке середовище, в якому перебував Левицький, формувало його світогляд, систему ідеалів, політичні переконання, що зумовило специфіку художнього мислення митця. Ініціатор та співзасновник об’єднання «Краківська група». У 1932 році організував виставку, яку через соціальну спрямованість і гостру тематику творів було закрито. Художника ув’язнили на три тижні, виключили з Академії. У 1930-х роках за ним наглядала поліція. Від 1935-го проживав у Чорткові Тернопільської області, іноді виїздив на виставки до Львова, Кракова та Станиславова. У вересні 1939-го очолив міськраду в Чорткові, співпрацював із газетою «Нове життя», працював декоратором Будинку офіцерів. Від Другої світової війни художник разом із дружиною Євгенією Надляр втекли до Узбекістану. У 1946 р. Левицький оселився у Львові, де вступив до новоствореної Спілки художників СРСР, підставою для вступу був цикл графічних робіт, створених в Узбекістані. На творчість художника, без сумніву, вплинуло середовище Львова. У 1960-х роках художник виробив неповторну стилістичну манеру, в якій поєдналися безпосередність і технічність. Помер митець із різцем у руці за робочим столом 14 травня 1973 р. Похований у Львові, на Личаківському цвинтарі. За життя Леопольд Левицький не мав жодної персональної виставки. Перша виставка відбулась у Львові (1974), через рік після смерті художника.
Опис роботи
Роботи 1960-х років є яскравим прикладом довершеної мистецької цілісності модерністичних формотворчих пошуків та гуманістичних переконань Леопольда Левицького, чия творчість мала значний вплив на розвиток львівського мистецтва другої половини ХХ століття. В цей час відбулись зміни, які стосувалися не лише мистецтва. У 1962 році художник на запрошення друзів поїхав до Кракова, щоб нарешті отримати диплом про закінчення Академії мистецтв і про мистецьку освіту. Під час зустрічей з’ясувалося, що, незважаючи на воєнні лихоліття, одному зі знайомих удалося зберегти валізку з кліше офортів 1930-х років. Знайомство з повоєнними творами друзів, спогади про студентські роки, аналіз власного мистецького доробку були поштовхом до змін у творчості Левицького. Він дозволив собі експериментувати формально-пластично, композиційно, сюжетно. Плідно працюючи в галузі естампу, художник кристалізував власний графічний стиль, що базувався на архетипах народного примітиву й авангардної стилізації. Відтак особливими ознаками авторського почерку стали формотворча динамічна лінія, що змінює свою товщину навколо предметів, та вміння стилізувати і спрощувати форму до наївної простоти.

Інше