Микола Потоцький (1712–1782) гербу «Пилява» – староста канівський, син Стефана Потоцького, воєводи белзького, та Анни Сенявської. Був відомим меценатом. У нього на службі були знані в XVIII ст. архітектори та скульптори (Бернард Меретин, Іоанн Георг Пінзель та ін.). Збереглося декілька варіантів портретів Потоцького, в основі яких лежить одна і та сама схема, різниця лише в колористичному вирішенні та дрібних деталях одягу. Зображення чоловіка часто супроводжуються гротескно-сатиричним настроєм. Найхарактернішим є обличчя: з довгим закарлюченим носом, товстими усмішкуватими губами, масивним підборіддям, високим чолом та закрученими вусами. Фігура чоловіка обернена на три чверті праворуч. Микола Потоцький змальований у світлому жупані та теракотово-коричневому кунтуші, підперезаному дорогим слуцьким поясом.