Колекція

Будують панський дім

Леопольд Левицький

  • Будують панський дім 2
Основна інформація
ID
Г-IV-3053
Автор
Леопольд Левицький
Назва
Будують панський дім
Дата створення
1947
Техніка
друкована графіка ліногравюра
Матеріал
відбиток на папері
Розміри (висота x ширина, см)
12.3 x 9
Інформація про автора
Автор
Леопольд Левицький
Роки життя
1906–1973
Країна
Австро-Угорська імперія
Біографія
Український графік і живописець. Майстер естампної графіки. Одна з ключових постатей у формуванні обличчя модерної української графіки. Народився в с. Бурдяківці Тернопільської області. Навчався у 1930–1931 роках у Парижі, згодом – у Краківській академії мистецтв (1931–1932). Творча діяльність Левицького розпочалася з часів навчання у Краківській академії мистецтв, де відбулося становлення його творчої особистості. Краківське мистецьке середовище, в якому перебував Левицький, формувало його світогляд, систему ідеалів, політичні переконання, що зумовило специфіку художнього мислення митця. Ініціатор та співзасновник об’єднання «Краківська група». У 1932 році організував виставку, яку через соціальну спрямованість і гостру тематику творів було закрито. Художника ув’язнили на три тижні, виключили з Академії. У 1930-х роках за ним наглядала поліція. Від 1935-го проживав у Чорткові Тернопільської області, іноді виїздив на виставки до Львова, Кракова та Станиславова. У вересні 1939-го очолив міськраду в Чорткові, співпрацював із газетою «Нове життя», працював декоратором Будинку офіцерів. Від Другої світової війни художник разом із дружиною Євгенією Надляр втекли до Узбекістану. У 1946 р. Левицький оселився у Львові, де вступив до новоствореної Спілки художників СРСР, підставою для вступу був цикл графічних робіт, створених в Узбекістані. На творчість художника, без сумніву, вплинуло середовище Львова. У 1960-х роках художник виробив неповторну стилістичну манеру, в якій поєдналися безпосередність і технічність. Помер митець із різцем у руці за робочим столом 14 травня 1973 р. Похований у Львові, на Личаківському цвинтарі. За життя Леопольд Левицький не мав жодної персональної виставки. Перша виставка відбулась у Львові (1974), через рік після смерті художника.
Опис роботи
Незважаючи на складний час 1940-х років, Леопольд Левицький багато і захоплено працював та опановував нову для себе техніку – гравюру на лінолеумі. Специфічна мова лінориту, можливість різких і виразних контрастів чорного та білого, відносна швидкість і простота виконання якнайкраще відповідали тодішньому творчому настрою художника, який поспішав утвердитись у мистецтві й у житті, заявити про себе в новому середовищі. Адже 1946 року він оселився у Львові та вступив до новоствореної Спілки художників СРСР. Його авторству належать серії ліноритів, які радянські критики характеризували як «романи у гравюрах». Ці теми були близькі митцеві ще від часу його навчання у Краківській академії мистецтв. Однак відмінною є художня мова творів. Якщо в композиціях 1930-х років виразно прочитуються модерні мистецькі тенденції, то у роботах кінця 1940-х простежується прагнення автора дотримуватися реалістичної манери зображення, безумовно, з урахуванням технологічних можливостей лінориту. Ці твори є своєрідною даниною часу, тодішній ідеології, ладу. Водночас у них відбувалося зародження нової художньо-пластичної мови, що характеризує пізніші лінорити Леопольда Левицького.