Святий Павло народився в малоазійському місті Тарсі, в єврейській родині. Він не належав до дванадцяти апостолів, але завдяки особливим місіонерсько-богословським заслугам вшановується як «першопрестольний апостол». Початки іконографії св. Павла сягають IV ст. Скульптура святого з с. Бучино, що на Бродівщині, представлена у динамічній позі з атрибутами в руках – книгою та мечем, який у його руках символізував перемогу над смертю. Присадкувата фігура св. Павла, натяк на S-подібний силует, чіткі складки одягу, утворені великими геометричними площинами, пронизані експресією. Основна увага в роботі сконцентрована на обличчі святого, на відтворенні внутрішнього стану, що підсилюють цілеспрямований погляд та ледь зведені дуги брів на високому чолі. Динамізму роботі додають завитки волосся та розбурхані пасма бороди. Зображення апостола було популярним у мистецтві: як у живописі, так і у скульптурі. Особливу групу складають образи Павла і Петра разом. Парною до скульптури святого з с. Бучино є скульптура апостола Петра.