Колекція

Ґень. Гексаграма 52. Зосередженість. (Аркуш 5 із серії Книги Змін – І Цзин – 易經)

Олександр Аксінін

  • Ґень. Гексаграма 52.  Зосередженість. 
(Аркуш 5 із серії Книги Змін – І Цзин  – 易經) 2
  • Ґень. Гексаграма 52.  Зосередженість. 
(Аркуш 5 із серії Книги Змін – І Цзин  – 易經) 3
Основна інформація
ID
Г-IV-4083
Автор
Олександр Аксінін
Назва
Ґень. Гексаграма 52. Зосередженість. (Аркуш 5 із серії Книги Змін – І Цзин – 易經)
Дата створення
1984
Техніка
офорт
Матеріал
відбиток на папері
Розміри (висота x ширина, см)
10.5 x 7.9
Інформація про автора
Автор
Олександр Аксінін
Роки життя
1949–1985
Країна
УРСР
Біографія
Олександр Аксінін – художник-графік, один із найяскравіших представників львівської нонконформістської культури. Художник народився 2 жовтня 1949 року у Львові в родині військового картографа і працівниці-службовця львівської залізниці. Художню освіту почав здобувати у вечірній художній школі (1963–1966, Львів). У 1967–1972 роках продовжив навчання в Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова за спеціальністю «Графіка». Після його закінчення служив у Радянській армії, де брав участь в оформленні експозиції військово-історичного музею. У 1974–77 роках працював художником-дизайнером у проектно-конструкторському бюро. Від 1977 року залишив офіційну службу і зайнявся виключно творчістю як вільний художник. Квартира Аксініна і його дружини, письменниці і художниці Енгеліни (Гелі) Буряковської (1944–1982), стала одним із осередків львівського неформального мистецтва, тут же проводилися і перші квартирні виставки. Олександр і Геля були добре знайомі з діячами культурного андеґраунду Москви і Ленінграду, зокрема, з Дмитром Пріговим, Віктором Кривуліним, Іллею Кабаковим та ін. У них також були дружні стосунки і з прибалтійськими художниками, зокрема, Тинісом Вінтом, з яким Олександра пов'язувало особливо глибоке творче взаєморозуміння, та польськими. Від 1974 року Аксінін брав участь у групових виставках; 1979 року його перша персональна виставка була організована в Таллінні при сприянні художника Тиніса Вінта. На початку 1980-х поет Віктор Кривулін допоміг провести кілька «квартирних» виставок художника в Ленінграді і Москві. 3 травня 1985 року, повертаючись з Таллінна, Олександр Аксінін загинув в авіакатастрофі над Золочевом неподалік Львова. Художник за життя створив 343 офорта, близько 200 листів нетиражної графіки (малюнків аквареллю, тушшю і гуашшю, в тому числі виконаних на відбитках офортів), і п'ять живописних робіт. 27 томів щоденників художника за 1965–1985 роки містять понад 200 ескізів і велику кількість малюнків-ідей, частково вони є у відкритому доступі на персональному сайті художника. У 2015 році серію офортів «Босхіана» Олександра Аксініна було включено до постійної експозиції Арт-центру Ієроніма Босха в м. Гертогенбос у Нідерландах. Твори зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв, Естонському художньому музеї та у Національному художньому музеї України. У 1981 році Олександр Аксінін написав свою лаконічну автобіографію для статті Віктора Крівуліна, де він свідомо протиставив свій внутрішній світ зовнішнім подіям, а факти біографії поєднав із власним художнім та метафізичним досвідом: 1949 року начебто російська людина народилася в начебто європейському місті Львові. Православний. 1972 рік – диплом Поліграфічного інституту, за фахом графік. 1977 рік – 1-ше одкровення з супутнім відчуттям часу. 1981 рік – 2-ге одкровення з супутнім відчуттям вічності. 1979 рік – перша персональна виставка в Таллінні. 1981 рік – друга в Польщі. Все.
Опис роботи
Графічна спадщина Олександра Аксініна містить серії офортів за мотивами деяких літературних творів, а також візуальну інтерпретацію гексаграм старокитайської «Книги Змін» (1984–1985).
П’ятий із 14-ти аркушів недокінченої серії гексаграм з давньокитайської книги «І Цзин» («Книга Змін»), яка у ІІ ст. до н. е. була визнана як один із п’яти канонів конфуціанства. Художник завжди цікавився далекосхідною філософією. У 1984–85 роках (до своєї смерті у травні 1985 року) він працював над серією гексаграм до «Книги Змін» і встиг створити 14 композицій, що ілюструють одну з 64-х гексаграм, кожна з яких була присвячена якійсь окремій людині.
 52-а гексаграма – Ґень – Зосередженість – була зроблена у подарунок на день народження Юрію Гіттіку. Перші 10 відбитків мають авторську посвяту, зроблену на нижній текстовій смузі пластини. Там, у другій колонці, зазначено «Юрию Л. Гиттику/ ♀ (символ Венери)». Після друку цих відбитків художник відрізав нижню стрічку смуги, і наступні офорти, у т. ч. гравюру, що тепер у Львівській національній галереї мистецтв, виконував із обрізаної дошки, без останньої стрічки тексту.  
Композиція складається з ілюстративної та текстової частин. На передньому плані на чорному тлі неба показана гігантська конструкція, що нагадує гранчасту напівскладену ширму з зображенням фрагментів тіла дракона на гранях. Над драконом вгорі – з’єднані між собою лініями чорні крапки. На осі відбитку внизу між гранями конструкції схематично представлена сидяча жіноча постать. Жінка медитує на одну з чорних крапок на стіні. Це своєрідна алюзія на історію Бодгідхарми, засновника вчення дзен, який за легендою у пошуках істини 9 років медитував на голу стіну в печері. 
Вгорі, на осі композиції, маленький світлий круг на тлі чорного неба – місяць, або планета). Зліва у перспективі, біля граней конструкції – ще одна, ледь помітна фігура, яку також акцентує круг небесного тіла у небі. Справа від композиційної домінанти (конструкції з жіночою фігурою) – додаткові елементи: птах на передньому плані (він нагадує птицю Ібіс – символ Тота, бога мудрості у Давньому Єгипті), гірські вершини у перспективі, які частково віддзеркалюються на одній із граней ширми. 
Під ілюстрацією – текст: шість позицій 52-ї гексаграми «І Цзин» в інтерпретації О. Аксініна: «сосредоточенность на пальцах ног благоприятна вечн.стойкость/ сосредоточенность в икрах не спасешь того за кем следуешь / остановка в бедрах они отходят от пояcницы 52 / ГЭНЬ  сосредоточенность/ 4/ шестерка четвертая  сосредоточенность в туловище/ остановка в шее в речах пусть будет стойкость/ укрепи сосредоточенность счастье».
Художник не випадково обрав 52-у гексаграму «Книги Змін» для подарунку своєму другу Ю. Гіттіку, тодішньому науковому працівникові Інституту економіки, візуально розкриваючи проблематику наукового пізнання. Мотиви концентрації, глибокого  занурення в роздуми розвинуті художником у концептуальному контексті «І Цзин».
Юрій Гіттік (1956 р. н.). Уродженець України. У 1979–1990 рр. – науковий співробітник львівського відділення Інституту економіки. Був у дружніх стосунках із О. Аксініним (художник присвятив Ю. Гіттіку чотири роботи). У 1988 р. Ю. Гіттік видав перший повний каталог друкованої графіки О. Аксініна. Разом із дружиною Марією Щур 2008 року вони створили та підтримують сайт, присвячений творчості художника.