Колекція

Голова Спасителя

Микола Федюк

Основна інформація
ID
ФМз-Ж-253
Автор
Микола Федюк
Назва
Голова Спасителя
Країна
Україна
Культура
Східна Європа
Техніка
темперний живопис
Матеріал
картон темпера
Розміри (висота x ширина, см)
44.4 x 34.3
Додатково
Інформація про автора
Автор
Микола Федюк
Роки життя
1885–1962
Країна
Австро-Угорська імперія
Біографія
Микола Іванович Федюк (26 лютого 1885 р., с. Голубці (тепер – Бродівський район) – 17 травня 1962 р., м. Винники) – маляр-реаліст, живописець, графік і педагог. Початкову освіту отримав спочатку в Бродівській (1896–1903), а пізніше у Львівській (1903–1907) гімназіях. Протягом року (1907–1908) відвідував правничий факультет Львівського університету. Обставини знайомства Андрея Шептицького та Миколи Федюка нам невідомі, але саме завдяки меценатству Митрополита майбутній художник мав можливість розпочати навчання у Краківській академії мистецтв. 1910–1916 рр. – навчання у Краківській, згодом у Мюнхенській академії мистецтв. Автор мальовничих портретів, пейзажів: «Кипариси» (1910), «Каплиця у Львові» (1910), «Автопортрет» (1915) та ін. Всі ці твори збереглися у фондах Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Автор статей на мистецькі теми. Загалом же у фондах Національного музею у Львові є півсотні малярських робіт Миколи Федюка, датованих 1910–1950-ми рр. Микола Федюк зарекомендував себе не тільки як маляр і графік, а й тонкий мистецький критик і прекрасний педагог. Деякий час проживав у місті Броди, працював там (1923–1927) професором Державної гімназії ім. Юзефа Коженьовського. З 1934 р. проживав у Винниках по вул. Нова, 7 (нині вул. М. Федюка). Після Другої світової війни (1947–1950) – викладач, а потім завідувач кафедри графіки в Інституті декоративного мистецтва у Львові. Перша персональна виставка Миколи Федюка у Львівському музеї українського мистецтва відбулася 1975 р. до 90-річчя від дня народження митця (на жаль, посмертно). 1969 р. пожежа у винниківському будинку спричинила до загибелі усього художнього доробку автора, що зберігався на горищі. Майстер із повним правом посів визначне місце в історії українського мистецтва ХХ ст. Помер і похований у Винниках.
Опис роботи
М. Федюк разом з Я. Музикою сприймав науку М. Бойчука безпосередньо від нього самого. Він базував власну концепцію монументального стилю в Галичині на основі дослідження саме галицьких пам'яток – ікон, поліхромії галицьких майстрів у Ягелонській каплиці на Вавелі (Краків), Троїцькій каплиці у Любліні, церкви у Лаврові (біля Самбора). Його праці мають виражений малярський характер та витончений колорит. У своїй роботі «Голова Спасителя» Микола Федюк звертається до стилістики «бойчукізму». Так, на всю поверхню картини на сіруватому тлі, що нагадує монументальну площину, зображено голову Христа, яку ліворуч обмежує німб. Німб, волосся та борода виконано у брунатному колориті, з доповненнями охристих відтінків. Ритм хвилястого волосся протиставлений строгій ритміці движків на обличчі зображуваного, що підкреслює аскетизм постаті Христа.