«Оголена з рожевим глечиком» належить до раннього і найбільш цікавого періоду творчості художника. Картина була привезена з Парижа до Львова у 1931 р. Святославом Гординським на Першу виставку Асоціації незалежних українських митців. Твір експонувався поруч із роботами Модільяні, Пікассо, Дерена, картинами українських «парижан» Андрієнка, Грищенка, Хмелюка, а також роботами львів’ян. Головним об’єктом композиції є нібито рожевий глечик. Силует жінки на задньому плані виступає як парафраз його ясних заокруглених контурів. Але згодом спадає на думку, що саме жіноча фігура стала першоджерелом, яке навіяло форму цього гончарного виробу. Відсутність динаміки, «завмерлість» сюжету провокує пошук внутрішнього руху в картині, у пливучих формах предметів і тіней, зображених на ній. Метафізичність буття, яку так прагнули зафіксувати італійські митці початку ХХ ст., є основною темою цього вишуканого у своїй простоті твору.