Композиція відома тільки в одному варіанті 1816 року, поміщеному в альбом під назвою Raccolta di Cinquanta Costumi li più interessanti delle città, terre e paesi in provincie diverse del Regno di Napoli («Зібрання п’ятдесяти найцікавіших живописних костюмів з міст, місцевостей та сіл різних провінцій Неаполітанського королівства»), виданого в Римі у 1817 році Джованні Скуделларі. Художник зображує молоду жінку в розкішному національному вбранні – із розшитим золотими нитками фартухом, вбраним поверх білої сорочки та синьої спідниці. Жінка тримає за руку дівчинку, другою вона спирається на ціпок, через плече перекинутий кошик. Подорожні йдуть гірською стежиною. На дальньому плані гірський хребет, під яким видно цитадель маленького міста. Це Бріенца, одне з гірських містечок південної італійської провінції Базиліката, яке у ХІХ ст. належало до провінції Салерно. У колористиці автор використовує сині, червоні, жовті акварельні фарби (одяг подорожніх) та зелені тони при трактуванні крон дерев.