В Лаврові

Марґіт Сельська (Райх)

  • В Лаврові 2
  • В Лаврові 3
Основна інформація
ID
Ж-5320
Автор
Марґіт Сельська (Райх)
Назва
В Лаврові
Дата створення
1975
Країна
УРСР
Культура
Новітній час
Техніка
олійний живопис
Матеріал
полотно олія
Розміри (висота x ширина, см)
68 x 48.3
Інформація про автора
Автор
Марґіт Сельська (Райх)
Роки життя
1900–1980
Країна
Австро-Угорська імперія, УРСР, тепер Україна
Біографія
Марґіт Сельська (Райх) (1900, м. Коломия – 1980, м. Львів) – українська мисткиня, дружина Романа Сельського. Народилась у Коломиї в родині інженера Ісаака Райха. Відвідувала приватну Вільну академію мистецтв Леонарда Підгородецького у Львові (1918), вчитель – Фелікс Виґживальський. 1921 р. Марґіт Райх закінчила Державну промислову школу у Львові, опісля студіювала живопис у Краківській академії мистецтв (1921–1922) у Войцеха Вейса та Владислава Яроцького, з 1922 по 1923 – у Віденській академії образотворчих мистецтв. У 1924 році художниця перебралася до Парижа, відвідувала виставки модерністів, захоплювалася кінематографом та фотографією, студіювала у приватній художній школі Académie Moderne Фернана Леже та Амаде Озенфана. Мисткиня брала участь у виставці Салону Незалежних (Париж, 1926). Наступного року відбулася перша персональна виставка художниці у Львові. Учасниця мистецького об’єднання «Artes» (1929–1935) та Асоціації незалежних українських митців (1931–1939), долучалася до діяльності «Нової генерації» (1932–1935) та Львівського професійного союзу артистів пластиків (LZZAP, 1932–1939). Під час Голокосту Марґіт Сельська перебувала у Янівському концтаборі, з якого їй вдалося втекти з допомогою друзів до Кракова. 1943 року подружжя Сельських повернулося до Львова. У 1978 р., вперше після війни, художниця представила свої роботи на виставці у Львівській картинній галереї. Марґіт Сельська – авторка численних портретів, натюрмортів та пейзажів. На творчість художниці великий вплив мали постімпресіонізм, кубізм та конструктивізм. Її роботи вирізняються особливим колористичним і композиційним вирішенням, зокрема рання робота «Гель» (1932), «Жiнка з котом» (1960-ті), «Крим. Уютне» (1962), «Карпатський пейзаж» (1965), «Над морем» (1964), «Збір винограду» (1968), «Старий ясен» (1976) та ін.
Опис роботи
Вагомий пласт доробку М. Сельської сформували пейзажі, що поєднали тонку настроєвість з узагальненням у модерністській парадигмі емпірично доступних природних форм. Чільне місце серед них посіли постімпресіоністичні, позначені виявленням пастозним письмом на самоцінній живописній поверхні засадничих змістів буття. Особливістю пейзажних творів М. Сельської стали постімпресіоністична візуалізація константного, сприйняття міфологем, архетипів, символів народної міфо-фольклорної традиції та створення на їхньому ґрунті ціннісно забарвлених, заснованих на відображенні цілого у частковому «ідеальних версій буття». Якнайповніше концепцію утілюють композиційно урівноважені та замкнені, декоративні, раціонально-структурні, з умовно потрактованим простором зображення селянських обійсть. Різноманітні за художнім рішенням, вони віддзеркалюють аксіосферу народної культури, уявлення про Дім як модель світу, що енергетично діє на відстані, діє ментально, супроводжує людину впродовж життя. Серед них – пейзаж «В Лаврові», створений у селі Старосамбірського району Львівської області – місці народження відомого львівського художника К. Звіринського та поховання, згідно з легендою, сина Данила Галицького Лева Даниловича, на честь якого названо місто Львів. Особливістю краєвиду є творення засобами постімпресіоністичної художньої виразності просякнутого ліричною настроєністю гармонійного мікрокосму – зі старою хижею у медвяному надвечір’ї, біля похилої огорожі, з-поміж копиць і старезних дерев. «Семантичний базовий текст» зображення, що споріднює його із семантосферою народної культури, утворює семантика дерева – асоційованого зі Світовим деревом, розквітом чи згасанням, і копиць, тину, огорожі, – межових знаків природного та впорядкованого людиною, культивованого світу. Важливого значення в образній структурі картини набуває одухотворене зображення дому – втаємниченого свідка часів. Сугестивно-настроєвим складником образу є надвечірнє сонце, що консолідує єдиним тоном та увиразнює теплими акцентами кольороструктуру полотна. Лірично-ностальгійний настрій зроджує колористика, заснована на гармонізації насичених, глибоких брунатних, вохристих, синіх, помаранчевих, тепло-зелених барв.
Надписи та символи
На звороті вгорі надпис: «М. Сельська “В Лаврові”, 1975».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького