На картині зображено молодого чоловіка, який сидить за столом у розвороті до глядача. Перед нами молодий дослідник мистецтва, теоретик класицизму та історик Йоахім Вінкельман. Він був німецьким мистецтвознавцем і антикваром, основоположником сучасних уявлень про античне мистецтво й археологію. Народився в незаможній родині, проте отримав можливість відвідувати гімназію в Берліні, яку закінчив 1736 року. Через два роки йому надали стипендію на вивчення теології в університеті в Галле, де чоловік займався здебільшого стародавнім письменством. Після закінчення університету 1740 року доволі довго працював домашнім учителем. Від 1741 року вивчав медицину, у 1743–1748 роках працював в училищі під Берліном, де викладав давньоєврейську і грецьку мови, а також геометрію, логіку та латину. Згодом працював бібліотекарем неподалік від Дрездена, тому мав можливість бачити й вивчати зібрані там мистецькі скарби. Після відвідин Неаполя, Геркуланума і Помпей у 1758 році, Йоахім видав «Історію античного мистецтва», свою головну працю. З 1763 року він працював головним антикварієм і «президентом старожитностей» Ватикану. Художник зобразив його молодим дослідником, з атрибутами науки – нотатками, чорнильницею.