За конструктивним вирішенням ручний хрест семикінцевий, з подовженою середньою поперечкою на невисокій дерев’яній підставці з круглою основою. Робота виконана різцем в техніці контурного, виїмчастого та плоскорельєфного різьблення. Композиційне вирішення хреста просте та лаконічне. З лицьової сторони вирізьблене присадкувате непропорційне графічне зображення Розп’яття, що наслідує візантійські іконографічну традицію. На кінцях середньої поперечки схематизовані, виразні поясні рельєфні образи пристоячих – Марії та апостола Іоанна, традиційних учасників сцени Розп’яття. Відмежоване від основної композиції контурним профілюванням, верхнє та нижнє рамено по центру мають рельєфи: верхнє – двох херувимів, нижнє – різьблене зображення святого, обабіч якого написи церковнослов’янсько мовою. По периметру хреста з лицевої та тильної сторін, повторюючи форму рамен, проходить смуга – «ковчежець». З тильної сторони у центральній частині – графічне зображення Богородиці в короні з малим Христом на руках, у декоративному вирішенні яких переважають прямі лінії та гострі кути. Обабіч на кінцях середнього рамена – вписані в коло плоскорізьблені поясні фігури з незначним проробленням деталей. Тильна сторона нижнього та верхнього рамена відокремлена від центральної композиції. Рельєф вирізьблений з виразною графічністю, підкреслений сріблом на фігурах і золотавим фоном. Спрощеність зображень, їх графічна подача, сувора симетрія, умовність постатей, домінування рельєфної лінії над об’ємністю виказує руку народного майстра. Двосторонній напрестольний хрест – це зразок сакрального мистецтва, що поєднує іконографічні канони з декоративними елементами народної різьби.