Рельєфний портрет

Михайло Дзиндра

Основна інформація

ID: ФД-167
Автор: Михайло Дзиндра
Назва: Рельєфний портрет
Дата створення: 1997
Країна: Україна
Культура: Новітній час
Техніка: авторська техніка
Матеріал: цементна суміш армована металева сітка акрил
Розміри (висота x ширина x глибина, см): 31 x 26 x 10

Додатково

Вид: скульптура
Жанр: абстрактний
Сюжет: Абстракція
Провенанс: Заповіт автора

Інформація про автора

Автор: Михайло Дзиндра
Роки життя: 1921–2006
Країна: США, Україна
Біографія: Михайло Дзиндра (08.11.1921–08.09.2006) – український скульптор, графік, архітектор, автор понад 1000 скульптурних, сотень графічних і кількох десятків малярських робіт. Життєвий шлях майстра розпочався у с. Демня на Львівщині (нині – Миколаївський район Львівської області), в селянській родині Василя і Катерини Дзиндр. Зародженню інтересу Михайла до скульптури сприяла народна творчість – розташовані на місцевому цвинтарі, на стінах та в інтер’єрі костелу експресивні, наївні, життєствердні різьби місцевих майстрів.

Початки мистецької освіти М. Дзиндра здобув у Андрія Коверка – знаного львівського пластика, до якого на навчання, ймовірно, в 1935 році юнака скерував старший брат Євген. Систематичні фахові студії пов’язані з львівською Мистецько-промисловою школою, де М. Дзиндра навчався у 1941–1944 рр. Наставниками майбутнього скульптора стали виважено класичний Іван Севера та Микола-Богдан Мухін – автор романтично піднесених, національно наснажених, експресивних скульптурних робіт.

Війна привела М. Дзиндру до Братислави, згодом – до табору переміщених осіб під Мюнхеном, де художник організував школу різьби. Разом із Юрієм Соловієм вступив до Спілки митців Німеччини (1946). Долучився до українських емігрантських виставок – у Реґензбурзі, Берхтесгадені, Мюнхені, Бамберзі, Нюрнберзі. Здобув перші схвальні відгуки, зокрема І. Кейвана, який характеризував М. Дзиндру як представника молодої української мистецької генерації, що «почав виявляти свій талант». Синтезуючи розмаїті впливи, у другій половині 1940-х – на початку 1950-х рр. М. Дзиндра створив близько 70 заснованих на міметичних принципах і випробуванні можливостей різних стилів експресивних станкових скульптурних робіт.

1951 року разом із родиною майстер емігрував до США. Згодом долучився до першої виставки Об’єднання Мистців Українців в Америці (1952) та увійшов до бунтівної модерністської «Групи десятьох». Тяжіння М. Дзиндри до формотворчих новацій засвідчила причетність до Нью-Йоркської групи, що декларувала «свободу творчості» та «модерність» серед своїх засадничих завдань.

1964 року на одній із групових виставок М. Дзиндра «зустрівся з геніальним українським майстром Олександром Архипенком» та, «приїхавши додому, розбив усі свої “тематичні скульптури”». Наступні десятиліття пов’язані з відмовою від наслідування видимому, зверненням до «скульптури у стилі контемпорі», експериментами в концепціях «скульптури пластичних асоціацій», «абстрактної пластики вільної форми», «пластики архітектурної форми», створенням рельєфних абстрактних композицій, гротескних портретів, графічних і малярських робіт.

У 1960–1970-х рр. М. Дзиндра проживав в окрузі Патнем на північ від Нью-Йорка, й на території садиби експонував скульптури, що на тлі природного ландшафту набували нових семантики та пластичних звучань. Згодом оселився у Флориді, де власноруч збудував дім і майстерню. Мріяв про Музей сучасного мистецтва, що об’єднає твори українських емігрантів-митців.

1991 року митець повернувся в Україну й доправив сюди близько 1000 своїх скульптурних робіт. У 2005 році у Брюховичах біля Львова зусиллями М. Дзиндри та його дружини п. Софії було відкрито «Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри», нині – музейний підрозділ Львівської національної галереї мистецтв.

Помер М. Дзиндра 8 вересня 2006 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Над могилою майстра розташована копія його твору «Фантазія віруючим» із лаконічним абрисом асоційованих із пам’яттю і вічністю гнучких абстрактних форм.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького

Рельєфний портрет

Інше