Архітектурне капріччо

Франческо Ґварді

Основна інформація

ID: Г-V-180
Автор: Франческо Ґварді
Назва: Архітектурне капріччо
Дата створення: 1770 – поч.1780-х
Країна: Італія
Техніка: рисунок
Матеріал: перо туш
Розміри (висота x ширина, см): 19.8 x 13.7

Додатково

Вид: графіка
Провенанс: Збірка Леона Пінінського

Інформація про автора

Автор: Франческо Ґварді
Автор мовою оригіналу: Francesco Lazzaro Guardi
Роки життя: 1712–1793
Країна: Італія
Біографія: Відомостей про Франческо Ґварді (Венеція, 1712 – 1793, Венеція) збереглося небагато. Родина Ґварді володіла невеликою майстернею, яка спеціалізувалась на копіюванні творів знаменитих художників і виконанні церковних замовлень. Після батька і старшого брата, які керували майстернею, її очолив Франческо і відтоді тут стали малювати та копіювати пейзажі. Сучасники називали його другим Каналетто, хоча він ніколи у нього не вчився. Ґварді умів майстерно зображати тіні, які відкидали будинки та люди. Він малював живе, мінливе на очах місто. У пошуках особливого настрою митець часто повторював одні і ті ж самі сюжети та мотиви. Часто запозичував ідеї з картин своїх попередників, наділяючи їх тонким настроєм особливої одухотвореності. Після середини 1760-х років Ґварді вернувся до жанру ведути, бо на той час залишився чи не єдиним художником, який працював у цьому жанрі, демонструючи високу якість виконаної роботи. Доробок Гварді, що включає близько шестисот рисунків, які збереглися до наших днів, датується останнім десятиліттям його життя. Переважно це те, що лишилося у студії художника на момент його смерті: капріччі та «макьєте».

Опис роботи

Фантазійні види та пейзажі Ґварді діляться на дві численні групи, власне «архітектурні капріччо», в яких художник комбінував реальні та вигадані елементи венеційської архітектури, та «романтичні капріччо», в яких на тлі пейзажу поєднувалися комбінації напівзруйнованих архітектурних елементів. На львівському «Архітектурному капріччо» художник зобразив уявний вид з-під портику будівлі на палац із невеликою площею. Стрімка прорисовка пензлем створює багаті світло-тіньові контрасти. Фігури людей, які передані декількома мазками пензля та штрихами пера, зображені майже схематично. Вільний стиль рисунку вказує на те, що він був виконаний як самостійний твір мистецтва. На даний час не виявлено аналогів серед живописних творів Ґварді. Однак, з-поміж творів послідовників Ґварді існують декілька адаптацій цього архітектурного мотиву. Це свідчить про те, що художник неодноразово звертався до нього (його відтворення, зображення). За манерою виконання рисунок наближений до графічних аркушів датованих 1770 – початком 1780-их років.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького