Ескіз «Будівничі» до монументального розпису «Руські зодчі» для центрального фоє Головного управління архітектури та містобудування Москви
Василь Польовий, Юлія Подогова
Основна інформація
- ID
- Ж-8205
- Автор
- Василь Польовий Юлія Подогова
- Назва
- Ескіз «Будівничі» до монументального розпису «Руські зодчі» для центрального фоє Головного управління архітектури та містобудування Москви
- Дата створення
- 1972–1973 (?)
- Культура
- Українське мистецтво радянського періоду
- Техніка
- авторська техніка
- Матеріал
- ДВП змішана техніка
- Розміри
- 50.7 x 122 см (висота x ширина)
Додатково
- Вид
- живопис
- Жанр
- символічний
- Сюжет
- Алегорія
- Провенанс
- Передано до музею від автора (В. Польового)
Інформація про автора
Інформація про автора
Опис роботи
Продовження серії ескізів до монументального розпису «Руські зодчі», де поруч з образами сучасності з’являються розмірковування автора про архітектуру майбутнього. За загальними характеристиками цей ескіз виконано в суголосній теплій гамі з окремими тональними акцентами. Відзначимо, що у лівій частині композиції, котра умовно позначає час, є не лише історія споруд, але й те, яким чином люди трансформують ландшафт за допомогою конструкцій мостів та підприємств. Окрім того, введено мотиви дерев, які поєднані з архітектурними об’єктами, що творять цілісний образ нових міст. Постаті трьох архітекторів у лівій частині ієрархічно більші ніж будівельників у центральній. Характер стилю одягу та трактування фігур свідчить, що це своєрідний «збірний портрет» проєктувальників молодого покоління, які працюють у державному бюро. Центральна частина композиції з фігурами будівельників розповідає про радикально нові підходи до створення споруд, адже металеві конструкції, які виготовляють за допомогою електрозварювальних робіт чи монтують в інший спосіб, дають змогу пофантазувати, яким стане місто-храм майбутнього. Саме цій спробі уявити майбутнє архітектури присвячена права частина композиції, у якій ідея знаходить складну, але гармонійну форму. Важко за візуальними ознаками встановити, якими матеріалами послуговувались будівничі нового, можливо XXI століття. Однак цілісність образу, увага до великої кількості світла й своєрідне звучання кольорів та тональних співвідношень надає змогу стверджувати, що й тоді там буде панувати ідея архітектури, як дивовижної «застиглої музики».
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького