Іконостас «Страсті Христові»: Христос і варта, Христос у Пилата, Пилат умиває руки, Фарисеї кричать розп’яти Христа

«Страсті Христові» XVII – поч. XVIII ст. – це робота, що складається із серії монументальних багатосюжетних ікон, які слід розглядати зверху вниз, рядами зліва направо. Композиція твору вирізняється великою кількістю іконографічних зображень з багатофігурними сценами: 25 горизонтально видовжених клейм з євангельськими сюжетами, що оповідають про останні дні земного життя Христа. Часто у роботах риботицьких майстрів ці сюжети перепліталися з легендами та апокрифічними розповідями. Таке живописне трактування було доступним для всіх соціальних категорій населення, а особливо для неграмотних верств, яких було найбільше.

Одне з зображених клейм відтворює епізод взяття Христа під варту. Подія відбувається в Гетсиманському саду: вартові, зв’язавши Ісуса, повели його на суд до первосвященників. Автор застосував чіткий виразний контур, змалював групу вартових в одязі римських воїнів на тлі гористого пейзажу. Сцена характеризується композиційною гармонією та колористичною врівноваженістю.

Три інші клейма пов’язані з останнім судом над Спасителем, який провадив римський правитель Юдеї Понтій Пилат. Маляр змалював сцену, коли юдейські первосвященники разом з вартою привели зв’язаного Спасителя на суд до Пилата, щоб той затвердив смертний вирок. Основна дійова особа сюжету – Христос, на якого звернена вся увага присутніх. Присадкуваті постаті з чіткою графічною лінією контуру змальовані площинно, у теплій колірній гамі. Узявши води й умивши руки, Пилат заявив перед всіма: «Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...» (Мт 27:24). Саме це дійство передав іконописець, заповнивши сюжет значною кількістю побутових деталей. «Се людина» (Ecce Homo) – відома в західноєвропейському мистецтві сцена, що візуалізує страждання Месії, виокремлена в роботі зі с. Семенівка. Христос відтворений у терновому вінку, закривавлений після бичування, на його плечах червона багряниця. Попри наругу, фронтальний образ Спасителя залишається урочистим та виваженим, на відміну від його катів, змальованих в профіль, що мовою символів давнього іконопису було ознакою зневаги. Для роботи характерний темний графічний контур, очі персонажів виразні, з акцентом на зіниці, на вибіленій карнації лиць видно активні рум’яна. Сцени «Страстей Христових» привертають увагу простотою, безпосередністю та експресивною виразністю рисунка, детальним відтворенням побутових деталей.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького