Чоловічий портрет (на звороті начерк двох жіночих голів)

Михайло Бойчук

Основна інформація

ID: ФМз-Г-V-3
Автор: Михайло Бойчук
Назва: Чоловічий портрет (на звороті начерк двох жіночих голів)
Назва мовою оригіналу: Jan Tabiński
Дата створення: 1910-ті
Країна: Австрійська імперія Австро-Угорська імперія
Техніка: рисунок
Матеріал: папір олівець
Розміри: 31.2 x 22.5 см (висота x ширина)

Додатково

Вид: графіка
Жанр: побутовий
Провенанс: Фонд Ярослави Музики

Інформація про автора

Автор: Михайло Бойчук
Автор мовою оригіналу: Mykhailo Boichuk
Роки життя: 1882–1937
Країна: Австро-Угорська імперія, СРСР, тепер Україна
Біографія: Український художник-монументаліст, представник українського культурного ренесансу початку ХХ століття. Засновник самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм», лідер групи «бойчукістів». Його ім'ям названо мистецький феномен, що поєднав форми народного мистецтва й спадщину Візантії та Проторенесансу. Французи називали цей напрямок Renovation Byzantine (неовізантизм). Член Наукового товариства імені Шевченка (1912), Українського наукового товариства (1917). Народився 30 жовтня 1882 року у селі Романівка, що біля Теребовлі. Михайло Бойчук здобув прекрасну мистецьку освіту завдяки підтримці митрополита Андрея Шептицького. Навчався у Львові, Відні, Кракові, а згодом – у Мюнхені та Парижі. У 1909 р. заснував власну школу-майстерню, в якій навчалися Микола Касперович, Софія Налепінська, Софія Бодуен де Куртене, Хелена Шрамм та інші. У 1911 р. повернувся до Львова, де працював як реставратор та монументаліст у Національному музеї (нині – Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького). У 1917 р. стає одним з професорів-засновників Української державної академії мистецтв, де очолює майстерню ікони та фрески. Один з організаторів АРМУ (1925). Найбільш значними творами, виконаними разом з учнями, були розписи на сучасну тематику Червоноармійських Луцьких казарм у Києві (1919), Селянського санаторію на Хаджибейському лимані в Одесі (1927–1928) та Червонозаводського театру в Харкові (1933–1935). Всі ансамблі монументального живопису не збереглися. 25 листопада 1936 р. Михайло Бойчук був заарештований і звинувачений в українському буржуазному націоналізмі й керівництві національно-фашистською терористичною організацією. Художника розстріляли, а більшість творів знищили.

Опис роботи

Простота ліній та суворість композиції характерні для жанрових портретів, графічних робіт Бойчука львівського періоду. Надзвичайно важливою, принципово новою якістю рисунку художника став пошук структурних закономірностей. Такий рисунок узагальнений до рівня знаку, де категорії простору та часу набувають абстрактності. Лінія стала найвідповіднішим щодо поставленого завдання засобом виразності. Її ритмічні повтори не створюють відчуття руху, а завдяки вивіреності образу усталюють форму, яка набуває ваги та завершеності. Цей експонат потрапив до ЛНГМ у 1973 році разом із приватною колекцією Ярослави Музики, котра у львівський період життя художника творчо співпрацювала з ним і з колом його послідовників. Ярослава Музика мешкала в будинку на вул. Чарнецького, де була розташована майстерня Бойчука (нині вул. Винниченка, 26), вона зуміла зберегти значну кількість архівних матеріалів і деякі твори, що залишилися після переїзду художника до Києва

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького