Рельєфний портрет Якуба Собеського

Поль Штрудель, Майстерня Поля Штруделя

Основна інформація

ID: С-II-764
Автор: Поль Штрудель Майстерня Поля Штруделя
Назва: Рельєфний портрет Якуба Собеського
Дата створення: після 1682
Країна: Австрія
Техніка: різьба
Матеріал: мармур
Розміри: 40 x 31.5 см (висота x ширина)

Додатково

Вид: скульптура
Жанр: портретний
Провенанс: Закуплено у приватної особи, 1969

Інформація про автора

Автор: Поль Штрудель
Автор мовою оригіналу: Paul Strudel Freiherr von Vochburg
Роки життя: 1648–1708
Країна: Італія, Австрія
Біографія: Поль Штрудель (1648, Клес, Італія – 1708, Відень, Австрія) – австрійський скульптор, архітектор, інженер і художник доби бароко. Брат Петера Штруделя, засновника Віденської академії мистецтв. З 1686 року – придворний скульптор імператора Леопольда I, на замовлення якого виготовив 16 мармурових бюстів правителів з роду Габсбургів у натуральну величину. Керував проєктуванням і будівництвом віденської «Чумної колони» (1686–1893). Автор серії мармурових рельєфних портретів імператора Леопольда I та його синів Йосифа I і Карла VI. Виготовлення рельєфних портретів продовжувалося у майстерні Поля Штруделя і після його смерті, до 1714 року.

Інформація про автора

Автор: Майстерня Поля Штруделя
Країна: Австрія

Опис роботи

Овальна мармурова рельєфна пластина з погрудним зображенням чоловіка у перуці алонж. Чоловік, повернутий у профіль вправо, має тонкий кирпатий ніс, повні вуста, кругле підборіддя. Видно мереживний комір і частину ланцюга ордену Золотого руна.

Портретована особа

Ім'я портретованого: Якуб Людвік Генрик Собеський гербу «Яніна» (Париж, 1667–1737, Жовква) – син короля Речі Посполитої Яна III Собеського і Марії Казимири. Королевич польський, князь олавський (1691–1737), староста пуцький, претендент на трон Речі Посполитої. Брав участь у військових кампаніях під Віднем, Парканами у 1683 р., в Молдавії у 1686 і 1691 рр. У 1682 р. отримав Орден Золотого руна.
Роки життя портретованого: 1667–1737

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького