Прямокутна горизонтальна багатопланова композиція. Сюжетно-смисловий центр картини, який збігається з центром полотна, художник виділяє світлом. На передньому плані на роздоріжжі біля стовпа-каплиці з червоної цегли зображена родина жебраків. Втомлена жінка у білій хустці з немовлям на руках сидить на землі під стовпом, а її чоловік, спираючись на милицю і палку, просить милостиню у проїжджих. Художник змальовує момент, коли до них під’їжджає молодий польський улан на білому коні. За спиною у нього спис із біло-червоним прапорцем. Улан подає милостиню чоловікові й, можливо, щось говорить до нього. На задньому плані праворуч на тлі зелених дерев зображений водяний млин. Ліворуч позаду ледь видно річище, що губиться на горизонті. Персонажі та предмети як переднього, так і заднього плану детально промальовані. Половину композиції займає дивовижно мінливе, як і людське життя небо – темне дощове з однієї сторони (над річкою) і ясне блакитне з легкими хмаринками з другої сторони (над млином).