Ескіз розпису із серії «Руські зодчі»
Василь Польовий, Юлія Подогова
Основна інформація
- ID
- Ж-8197
- Автор
- Василь Польовий Юлія Подогова
- Назва
- Ескіз розпису із серії «Руські зодчі»
- Країна
- СРСР
- Культура
- Українське мистецтво радянського періоду
- Техніка
- мішана техніка
- Матеріал
- картон темпера
- Розміри
- 49.5 x 68.2 см (висота x ширина)
Додатково
- Вид
- живопис
- Жанр
- символічний
- Сюжет
- Алегорія
- Провенанс
- Передано до музею від автора (В. Польового)
Інформація про автора
Інформація про автора
Опис роботи
Ескіз до серії розписів «Руські зодчі», виконаний Василем Польовим та Юлією Подоговою у московському Будинку архітектора. Композиція присвячена, ймовірно, спорудженню собору Покрови Пресвятої Богородиці (неофіційна назва – храм Василія Блаженного, 1555–1561 рр.). У правій частині зображена ієрархічно збільшена постать архітектора або фігура Івана IV Васильовича. Постать відтворена у вбранні, що суголосне крою чоловічого одягу, зокрема кафтанів середини XVI ст. З огляду на особливості тогочасних вікових та соціальних градацій, зображений поколінний персонаж відносно молодий, хоча й з окремими віковими змінами (інтенсивна алопеція), а його етнічна приналежність є змішаною (розріз очей, форма носа, тип вилиць), що також узгоджується з етнічним походженням Івана IV, мати якого, Єлена Глинська, мала частково азійське походження. Цей персонаж у правій руці тримає рослину, вірогідно, чортополох (лат. Carduus) або ж татарник звичайний (лат. Onopordum acanthium), а у лівій – макет собору (зображення відповідає історичним описам до перебудови, зокрема мініатюрі «Книги про обрання на царство царя і великого князя Михаїла Федоровича», 1672–1673 рр.). У лівій частині показано процес будівництва й зображено чотирьох персонажів – анонімні й максимально узагальнені постаті будівничих, які обернені спинами до глядача. Колорит композиції холодний, з окремими теплими партіями, підхід до формотворення монументальний з огляду на призначення.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького