Циганка-ворожка

Композиція відома у двох варіантах. Перший – для альбому Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi («Зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»), виданому в 1809 році у Римі, де представлено трійко молодих людей: один із них – вершник на коні, двоє інших стоять біля циганки, яка ворожить одному з них. Дія відбувається на архітектурному тлі. Пізніше ця композиція була перевидана у кольоровій версії в Лейпцигу в 1840 році під назвою La zingara che indovina in Roma. Другий варіант з Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi incisi di acqua forte («Нове зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»), з альбому, виданому в Римі в 1815 році та повтореному в 1817 році, – простіший: архітектурне тло відсутнє, перед ворожкою лише двоє юнаків та кінь. Львівська композиція з 1816 року – це спрощена версія другого варіанту. Рисунок не настільки докладно пророблений, як у гравюрі з альбому 1815 року. Більше уваги автор приділяє колористичній гамі – контрастам синього, червоного та жовтого кольорів. Художник зосереджує увагу на самому процесі ворожби: циганка щось прагне довести юнакові, дивлячись на його руку. На руку колеги дивиться і другий молодик, а не на ворожку, як на гравюрі 1815 року. Друга циганка – ровесниця ворожки, а не старша жінка, як на офорті з альбому. У «львівському» варіанті Б. Пінеллі демонструє якісно нову композицію – легку, динамічну, не перевантажену деталями.

Внизу справа підпис автора курсивом: Pinelli, далі – нерозбірливо. У центрі на відбитку під зображенням – назва твору La zingara che indovina. Вгорі справа на відбитку, над рамкою зображення – № 26.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького